Речовина — це вид матерії, яка характеризується масою і є сукупністю атомів, атомних частинок чи молекул, що перебувають у певному агрегатному стані. Хімічні речовини, що складаються з атомів одного виду, є простими (метали і неметали), з атомів різних видів — складними.
Складні хімічні речовини поділяються на органічні (наприклад білки, нуклеїнові кислоти, сахариди) і неорганічні (оксиди, кислоти, основи і солі).
 
Кожна речовина має свої специфічні властивості. Ознаки, за якими різні речовини подібні між собою або відрізняються одна від одної, називаються властивостями речовин. Розрізняють фізичні та хімічні властивості речовин. Речовини надходять до біосистем і беруть участь у пластичних і енергетичних перетвореннях. Пластична функція речовин полягає в утворенні власних речовин, тканин, органів. Енергетичні перетворення речовин пов'язані з утворенням або руйнуванням їхніх хімічних зв'язків.
Енергія — це загальна кількісна міра руху і взаємодії всіх видів матерії, яка не виникає ні з чого і нікуди не зникає, а може тільки переходити з одного стану в інший .
Енергія не виникає ні з чого і нікуди не зникає, вона може лише переходити з одного стану в інший (закон збереження енергії). Внаслідок існування закону збереження енергії поняття «енергія» об'єднує всі явища природи. Поняття енергії пов'язане зі здатністю фізичного тіла або системи виконувати роботу. При цьому тіло або система частково втрачає енергію, витрачаючи її на зміни в навколишніх тілах.
 
Біологічні системи здатні отримувати світлову (енергія Сонця) або хімічну (енергія речовин) енергію ззовні, перетворювати її в різні види (механічну енергію руху, електричну енергію збудження, теплову енергію для терморегуляції тощо).
Інформація — це сукупність відомостей, які сприймають із навколишнього середовища (вхідна інформація) або зберігають всередині певної системи.
Для біологічних систем виокремлюють такі види інформації, як зовнішня і внутрішня, фізична (світлова, звукова, механічна, гравітаційна, теплова) і хімічна (нюхова, смакова). Так, зовнішня інформація про навколишнє середовище сприймається фото-, хемо-, термо-, механорецепторними молекулами чи клітинами, внутрішня генетична інформація записана на ДНК. Завдяки зовнішній інформації здійснюється подразливість живого, а генетична інформація забезпечує індивідуальний розвиток та зв'язок поколінь у часі.
Триєдиний потік речовини, енергії та інформації виконує провідну інтегративну роль для самоорганізації та цілісності біологічних систем.
Джерела:
Біологія і екологія (рівень стандарту): підруч. для 10 кл. закл. заг. серед. освіти / В. І. Соболь. – Кам’янець-Подільський : Абетка, 2018. с. 78.