Старіння людини — процес закономірного виникнення вікових змін, які поступово призводять до скорочення пристосувальних можливостей організму.
Ознаки старіння проявляються на всіх рівнях організації живого організму. Так, у клітинах знижується активність ферментів, порушується самовідновлення білків, нуклеїнових кислот тощо.
Наука, що вивчає закономірності старіння, називається геронтологією. Сучасну геронтологію заснував І. Мечников, а подальшого розвитку ця наука набула у працях О. Богомольця, О. Нагорного, І. Шмальцгаузена, Обрі ді Грея.
На сьогоднішній день існує понад \(300\) гіпотез щодо причин старіння, серед яких найцікавішими є:
- «енергетична» гіпотеза М. Рубнера (кожний вид має свій енергетичний фонд, що витрачається протягом життя);
- «генетичні» гіпотези (механізми старіння пов’язані зі зміною стану генетичного апарату клітини);
- гіпотеза самоотруєння І. І. Мечникова (з віком в організмі нагромаджуються продукти азотистого обміну, гниття, що спричиняє інтоксикацію);
- «сполучнотканинна» гіпотеза О.О. Богомольця («людина має вік своєї сполучної тканини»);
- нейрогенна теорія І.П. Павлова (старіння визначається станом нервової системи);
- «білкова» гіпотеза О.В. Нагорного (старіння — це результат згасаючого самооновлення білків);
- гіпотеза мітотичного «ліміту» Л. Хейфліка (для клітин організмів властивий обмежений мітотичний потенціал);
- «гіпоталамічна» гіпотеза В.М. Дільмана (з віком змінюється активність гіпоталамуса, який є вищим центром регуляції вегетативних функцій);
- адаптаційно-регуляторна гіпотеза В.В. Фролькіса (відбувається мобілізація адаптивних механізмів, наприклад посилення гліколізу, гіпертрофія і поліплоїдія клітин та ін.);
- теорія накопичення мутацій П. Медавара (з віком частота мутацій, що залишається в генофонді, збільшується);
- теломерна гіпотеза (у багатьох клітинах людини втрата здатності до поділу пов'язана із втратою теломер на кінцях хромосом).
Старіння — це неминучий процес, але людина спроможна уповільнити природні фізіологічні процеси старіння. Для цього потрібно регулярно займатися спортом, раціонально харчуватися, уникати стресових ситуацій, відмовитися від шкідливих звичок і чергувати активну діяльність з відпочинком.
Джерела:
Біологія і екологія (рівень стандарту): підруч. для 10 кл. закл. заг. серед. освіти / В. І. Соболь. – Кам’янець-Подільський : Абетка, 2018. с. 266-267.