Моніторинг — відслідковування, постійне спостереження. Системи або методи організації досліджень з метою визначення динаміки в різних галузях діяльності людини.
Генетичний моніторинг — це систематичне спостереження за станом генофонду популяції, що дає змогу оцінювати наявний мутаційний процес та прогнозувати його зміни.
Цей вид спостереження передбачає збирання, обробку, аналіз, збереження інформації про виникнення захворювань, зумовлених мутагенним впливом середовища.
Основною метою генетичного моніторингу є контроль та попередження спадкових шкідливих порушень. Окрім того, за допомогою моніторингу можна:
- визначати спрямованість спадкової мінливості у популяціях людини;
- визначати частоту деяких мутацій та інтенсивність мутаційного процесу;
- проводити «інвентаризацію» та створювати реєстр спадкових захворювань людини;
- прогнозувати кількість людей зі спадковими захворюваннями;
- оцінювати шкідливий вплив мутагенних чинників середовища.
Генетичний моніторинг здійснюють у таких напрямах:
- фенотипічний моніторинг — спостереження за частотою домінантних мутацій;
- біохімічний моніторинг — виявлення біохімічних порушень;
- цитогенетичний моніторинг — спостереження вивчення частоти хромосомних та геномних мутацій;
- молекулярно-генетичний моніторинг — розробляють з метою виявлення генетичних порушень;
- моніторинг архівних документів — для визначення темпів мутаційного процесу за змінами частот летальних мутацій.
Генетичний моніторинг є сукупністю заходів для відслідковування появи і поширення спадкових захворювань.
Джерела:
Біологія і екологія (рівень стандарту): підруч. для 10 кл. закл. заг. серед. освіти / В. І. Соболь. – Кам’янець-Подільський : Абетка, 2018. с. 198-199.