Фотоперіодизм — реакція організмів на співвідношення тривалості дня і ночі, що проявляється в періодичній зміні процесів життєдіяльності.
 Тривалість світлового дня є найстабільнішим з екологічних чинників, оскільки завжди є однаков в певному місці у конкретний час, тоді як інші чинники можуть змінюватися в значних межах.
 
Фотоперіодизм як сукупність спадкових реакцій організмів проявляється лише за певного поєднання тривалості світлового дня з іншими екологічними чинниками, передусім з температурою (термоперіодизм). Фотоперіодичні реакції регулюються у живих організмів нервовою системою, гормонами (статеві гормони, мелатонін, тропні гормони), фітогормонами, рослинними фіторецепторами (фітохроми, кріптохроми, фототропіни). Фотоперіодизм тісно пов’язаний з явищем біологічного годинника.
Біологічний годинник — здатність організмів реагувати на плин часу.
Основою цієї здатності є чітка періодичність фізичних і хімічних процесів у клітинах. І що особливо цікаво, ця періодичність не залежить від температури довкілля. Фотоперіодизм властивий для всіх систематичних груп, але не для всіх видів організмів. Світло не має провідного сигнального значення для екваторіальних видів, рослин-ефемерів, ендопаразитів, мешканців глибин морів, печер тощо.
 
Адаптивне значення фотоперіодизму полягає в світловій регуляції біологічних ритмів і можливості заздалегідь пристосовуватися до періодичних змін умов існування.
 
Завдяки фотоперіодизму відбуваються:
  • настання цвітіння;
  • перехід до зимового спокою;
  • листопад;
  • ростові процеси;
  • настання шлюбного періоду;
  • перехід до сплячки;
  • міграції тварин;
  • добова активність;
  • линяння.
В еволюції більшості організмів основне сигнальне значення для ритмічних змін життєдіяльності закріпилося
за фотоперіодичною регуляцією.
Джерела:
Біологія і екологія (рівень ): підруч. для 11 кл. закл. заг. серед. освіти / В.І. Соболь. —  Кам'янець-Подільський: Абетка, 2019. с. 66.