Водне середовище існування — це абіотичне середовище існування, основним ресурсом якого є вода.
Це те середовище, в якому, найбільш ймовірно, виникло й еволюціонувало життя. Умови існування в межах водного середовища визначаються властивостями води, а лімітуючими ресурсами є кисень, світло і мінеральні речовини.
 
Вода як середовище існування має високу густину, яка у морської води трохи вища (при \(20\) °С близько \(1,03\) г/см³), ніж у прісної води (близько \(1\) г/см³). Густина води залежить від температури, вмісту солей та змінюється з глибиною (зростає на \(1\) атм на кожні \(10\) м), що визначає істотні перепади тиску під час занурення. Найбільшою є густина води в океані на великих глибинах.
 
Висока теплоємність й низька теплопровідність води визначають стабільніший температурний режим, але для різних водойм характерна різноманітність температурних умов. Так, у полярних водах середньорічна температура становить близько +\(2\) °С, на глибинах +\(4\) °С, в екваторіальних водах +\(26\) °С, а в гарячих джерелах +\(100\) °С і більше.
 
Водне середовище має відносно низький вміст кисню (близько \(10\) мл/л, що у \(21\) раз менше, ніж у атмосфері) через слабку розчинність цього газу. У прісній і особливо морській воді значно більшим є вміст вуглекислого газу (майже в \(150\) разів більше, ніж у атмосфері), що позначається на фотосинтезі водоростей і формуванні захисних вапнякових утворів безхребетних.
 
У воді значно менша кількість світла, ніж у повітрі, що пояснюється відбиттям від поверхні водойм та сильним поглинанням світлових променів у водній товщі. Окрім того, прозорість води залежить від кількості завислих у ній часточок. Через те загальна освітленість водойм швидко зменшується з глибиною, і межа фотосинтезуючої зони є дуже різною у водоймах. Як правило, на глибинах понад \(250\) м фототрофи існувати вже не можуть.
 
Важливим чинником водного середовища є сольовий режим. Вміст мінеральних солей у природних водоймах змінюється досить сильно — від \(0,01\) г/л у водах льодовикових озер до \(35\) г/л в океані. Найсолоніша вода — у Мертвому морі (\(230\) г/л). За солоністю усі природні води поділяють на прісні (до \(1\) г/л), солонуваті (\(1\) - \(30\) г/л), морські (\(30\) - \(40\) г/л) і пересолені (понад \(40\) г/л).
Водне середовище має ряд специфічних особливостей, якими є висока густина, стабільніший температурний режим, низький вміст кисню, менша кількість світла та певний сольовий склад.
Джерела:
Біологія і екологія (рівень стандарту): підруч. для 11 кл. закл. заг. серед. освіти / В.І. Соболь. —  Кам'янець-Подільський: Абетка, 2019. с. 30 - 31.