Джерелом інвазії є організм людини або тварини, який слугує місцем перебування і розмноження збудників, в якому йде процес їхнього природного накопичення і з якого вони можуть тим чи іншим шляхом заражати здорових людей.
- аліментарний — збудник потрапляє з їжею через травну систему (наприклад, цисти дизентерійної амеби або яйця аскариди з немитими фруктами, фіни ціп’яків зі свининою);
- водний — зараження відбувається під час пиття або випадкового заковтування води (наприклад, цисти лямблій, личинки печінкового сисуна);
- контактно-побутовий — через предмети побуту (наприклад, зараження коростяним свербуном), під час контакту з хворими домашніми тваринами (наприклад, ооцисти токсоплазми з шерсті кішок, яйця ехінокока — з шерсті псів);
- контактно-статевий (наприклад, таким шляхом передається сечостатева трихомонада);
- трансплацентарний — проникнення збудника з організму зараженої вагітної жінки в організм плода через плаценту (наприклад, зараження плода токсоплазмою, малярійним плазмодієм);
- трансмісивний — під час укусів кровосисних кліщів, комах (наприклад, муха це-це є переносником трипаносом, москіти — лейшманій).
Джерелом інвазійного захворювання може бути людина і тварина, з організму яких чинники передачі інвазій (вода, ґрунт, харчові продукти, предмети побуту, тварини-переносники) передають збудників різними шляхами в організм людини.
Джерела:
Біологія і екологія (рівень ): підруч. для 11 кл. закл. заг. серед. освіти / В.І. Соболь. — Кам'янець-Подільський: Абетка, 2019. с. 117.