Хвороба, захворювання — це патологічний процес, який полягає у порушенні нормальної життєдіяльності організму, внаслідок чого знижуються його пристосувальні можливості.
Наука, що вивчає хвороби, називається нозологією.
Хвороби класифікують за різними критеріями. За причинами виникнення хвороби бувають:
  • спадкові — захворювання, зумовлені порушеннями в процесах збереження, передачі та реалізації генетичної інформації (генні, хромосомні, хвороби зі спадковою схильністю);
  • набуті (цукровий діабет, гастрит, амілоїдоз нирок);
  • інфекційні (вірусні, бактеріальні, пріонні);
  • паразитарні (дизентерія, малярія);
  • неінфекційні (харчові отруєння, травми);
  • за анатомо-фізіологічними системами (хвороби органів травлення, дихання, кровообігу).
Класифікація захворювань за ознаками статі та віку: жіночі, дитячі хвороби, хвороби старості та ін.
 
Класифікація захворювань за екологічним принципом: ендемічні, тропічні тощо.
 
Найпоширенішим захворюванням у світі є нежить (лікарі називають ринітом). Її можуть спричиняти віруси, бактерії, алергени, стрес, травмування слизової оболонки носа.

Кожна хвороба має певну безпосередню причину, тобто хвороботворний вплив, що викликає порушення і визначає особливості того чи іншого захворювання. Причинами захворювань можуть бути зовнішні (екзогенні) й внутрішні (ендогенні) чинники.
 
Екзогенні хвороботворні причини — це численні зовнішні фізичні (тепло, холод, вітер), хімічні (надлишок солі, вплив кислот), біологічні (віруси, хвороботворні бактерії, тварини-паразити), психічні (напружені сімейні чи виробничі відносини) патогенні дії. До ендогенних хвороботворних причин належать генетичні чинники та особливості будови тіла, порушення функцій.
 
На розвиток захворювання впливають окрім хвороботворних причин ще й чинники ризику. Це потенційно небезпечні для здоров’я впливи зовнішньо го й внутрішнього середовищ, що підвищують вірогідність розвитку захворювань. Чинники ризику класифікують на загальні (спільні для усіх захворювань) і специфічні, первинні й вторинні.

У розвитку захворювання зазвичай виокремлюють такі періоди: прихований (до появи перших ознак хвороби), продромальний (до повного розвитку симптомів), період розпалу хвороби, період завершення хвороби та період одужування. Тривалість цих періодів залежить від сили хвороботворного впливу та фізіологічного й психічного стану організму людини.
 
Причини захворювань людини:
  • спосіб життя (шкідливі звички, неправильне харчування, дистрес, нестача сну, шкідливі умови праці, гіподинамія, зловживання ліками, низький рівень культури);
  • навколишнє середовище (ксенобіотики, кліматичні зміни, шумові впливи, сонячна активність, шкідливий вплив випромінювання, хвороботворні організми);
  • спадковість (спадкові зміни, спадкова схильність до певних захворювань);
  • охорона здоров’я (неефективність профілактичних заходів, низька якість медичних послуг).
Різноманітність захворювань людини визначається різноманітністю хвороботворних чинників зовнішнього й внутрішнього середовищ.
Джерела:
Біологія і екологія (рівень ): підруч. для 11 кл. закл. заг. серед. освіти / В.І. Соболь. —  Кам'янець-Подільський: Абетка, 2019. с. 107 - 108.