Причинами сукцесій можуть бути: зміни клімату, природні катаклізми (вулкани, землетруси, повені), діяльність людини. Важливе значення в сучасній екології надається біотичним чинникам: види організмів сукцесійного угруповання здатні змінювати умови існування інших видів. У більшості випадків рушійними чинниками змін і розвитку нестійких екосистем є незбалансованість кругообігу речовин і зменшення видового біорізноманіття.
Розрізняють два основних типи сукцесій за характером змін:
- автотрофні сукцесії — протікають в екосистемах, де центральною ланкою є рослинний покрив. З його розвитком пов'язані зміни гетеротрофних компонентів. Такі сукцесії потенційно безсмертні, оскільки увесь час поповнюються енергією і речовиною, що утворюються або фіксуються в організмах у процесі фото- або хемосинтезу. Завершуються вони, як правило, клімаксною стадією розвитку екосистем;
- гетеротрофні сукцесії — протікають у субстратах, де відсутні живі рослини (продуценти), а беруть участь тільки тварини (гетеротрофи) або мертві рослини. Цей вид сукцесій має місце тільки доти, поки є присутнім запас готової органічної речовини, у якому змінюються різні види організмів-руйнівників. В міру руйнування органічної речовини і вивільнення з нього енергії сукцесійний ряд закінчується і система розпадається. Таким чином, ця сукцесія по своїй природі є деструктивною. Наприклад, гетеротрофні сукцесії мають місце при розкладанні мертвого дерева або трупа тварин, при розкладанні детриту (у лісах він представлений лісовою підстилкою), у екскрементах тварин, забруднених водах, зокрема, інтенсивно протікають при біологічному очищенні вод з використанням активного мулу, насиченого великою кількістю організмів.
Сукцесії бувають:
- повільними — тривають упродовж тисячоліть і десятків тисяч років;
- середніми — тривають упродовж століть;
- швидкими — тривають упродовж десятиліть.
Залежно від причини виникнення сукцесії поділяють на два типи.
- Ендогенні (автогенні) — відбуваються з внутрішніх причин (наприклад, утворення нових видів).
- Екзогенні (алогенні) — виникають під дією зовнішніх чинників (наприклад, засолення, підтоплення, вселення чужорідних видів).
Сукцесії можуть бути природними (наприклад, виникають внаслідок підняття або опускання суходолу) та антропогенними (наприклад, внаслідок вирубування лісу, розорювання степу).
За особливостями формування сукцесії поділяють на первинні та вторинні.
Первинні сукцесії — це поява і розвиток угруповань у місцях, де їх раніше не було (наприклад, розвиток екосистем на скельних породах, зсувах, відмілинах річок, вулканічних островах).
Вторинні сукцесії — це відновлення природних угруповань після певних порушень (наприклад, відновлення лісів після пожеж або вирубування, степів — після розорювання).
Екологічні сукцесії є механізмами появи, розвитку, самоорганізації та самовідновлення екосистем.
Знаючи динаміку змін основних параметрів екосистем, можна визначати їх стійкість до дії зовнішніх чинників, виявляти негативні тенденції у розвитку, визначати можливе антропогенне навантаження на екосистеми тощо.
У \(1884\) році французький хімік і фізик А. ле Шательє сформулював закономірність (принцип Ле Шательє).
Принцип Ле Шательє: будь яких зовнішній вплив, що виводить систему зі стану рівноваги, викликає в цій системі процеси, що намагаються послабити зовнішній вплив і повернути систему до початкового рівноважного стану.
Можливість переходу нестійкої екосистеми до сукцесійного стану визначається законом одного відсотка: зміна енергетики природної системи в межах \(1\) %, як правило, не виводить екосистему з рівноважного стану, і навпаки.
Зміна потоку енергії у біогеоценозі більша ніж на \(1\) % як у бік йог зменшення, так і в бік збільшення виводить екосистему з клімаксу й переводить її в сукцесійний стан. При цьому через велику кількість чинників, що взаємодіють, здебільшого не можна передбачити, якого характеру набуде сукцесія — прогресуючого або регресуючого.
Згідно з правилом максимуму потоку енергії сукцесія відбувається в напрямі фундаментального зміщення потоку енергії в бік зростання її кількості з метою підтримки системи.
Джерела:
Біологія і екологія (рівень стандарту): підруч. для 11 кл. закл. заг. серед. освіти / В.І. Соболь. — Кам'янець-Подільський: Абетка, 2019. с.157-158.