Структура екосистеми — поділ компонентів цілісної системи на групи за певними параметрами.
Будь-яка екосистема має абіотичну (мікроклімат — світло, температура, вологість; вода, повітря, ґрунт) і біотичну (продуценти, консументи й редуценти) частини. За розподілом компонентів у екосистемі розрізняють її видову, просторову та екологічну структури.
Видова структура екосистеми визначається видовою різноманітністю, тобто кількістю популяцій і видів, співвідношенням особин цих видів, їх чисельності або біомаси. Саме цей показник забезпечує стійкість та саморегуляцію екосистем. Види, що переважають у біогеоценозі за чисельністю особин або займають велику площу, називають домінантами. Наприклад, у хвойних лісах Карпат серед дерев домінує смерека, серед мишоподібних гризунів — полівки.
Просторова структура визначається розташуванням елементів абіотичної та біотичної частин у просторі екосистеми. Оскільки засвоєння енергії Сонця в екосистемі пов'язане з рослинами, то просторова структура екосистеми переважно визначається ярусним розташуванням рослин (вертикальне розчленування) та формування мікроугруповань (горизонтальне розчленування). Основний чинник, що визначає просторовий розподіл рослин, — кількість світла, а для тварин — кількість їжі.
Екологічна структура — це співвідношення популяцій різних видів, які виконують певні функції в екосистемі. Цими групами є продуценти, консументи та редуценти; їхня наявність є обов'язковою умовою існування будь-якої системи.
Продуценти — популяції автотрофних організмів, які можуть синтезувати органічні речовини з неорганічних.
Це зелені рослини, ціанобактерії, фото- і хемосинтезуючі бактерії. У водних екосистемах основними продуцентами є водорості, а на суходолі — насінні рослини.
Консументи — популяції гетеротрофних організмів, які живляться безпосередньо або через інші організми готовою органічною речовиною, синтезованою автотрофами.
Розрізняють консументи \(І\) порядку (гетеротрофні рослиноїдні організми, паразити рослин) та консументи \(ІІ\) і наступних порядків (хижаки, паразити тварин, а також сапрофаги).
Редуценти — популяції гетеротрофних організмів, які в процесі життєдіяльності розкладають відмерлі органічні речовини до мінеральних, що їх потім використовують продуценти.
Це гетеротрофні сапрофітні організми — бактерії і гриби, які виділяють ферменти на органічні рештки і поглинають продукти їх розщеплення.
У процесах розкладу органічних сполук беруть участь:
- детритофаги — споживають подрібнену органіку, наприклад, дощові черв'яки, личинки мух;
- копрофаги — поїдають послід тварин і людини, наприклад, жуки-гнойовики;
- некрофаги — поїдають трупи тварин, наприклад, жуки-гробарики.
Загальна структура екосистеми визначається просторовим, видовим та екологічним розмаїттям груп, що є обов'язковою умовою її існування.
Джерела:
Біологія і екологія (рівень стандарту): підруч. для 11 кл. закл. заг. серед. освіти / В.І. Соболь. — Кам'янець-Подільський: Абетка, 2019. с.149-150.