2. Характеристики популяцій

Життєздатність популяції — сукупність властивостей, ознак і процесів, що забезпечують притаманну їй здатність підтримувати рівень організації, необхідний для здійснення функцій в екосистемах та відновлення, розселення й еволюції у часі. Встановлення життєздатності популяції досягається через вивчення її головних характеристик, серед яких структура, популяційний ареал, чисельність, щільність, динаміка.

Популяційний ареал — простір, заселений особинами конкретної популяції. Ареал популяції для різних видів може бути специфічним як за конфігурацією (локальний, лінійний або континуальний, тобто безперервний), так і за розмірами (континуальний та ізольований), а для деяких — змінюватися в часі. Так, у равлика виноградного — ареал ізольований локальний, досягає декількох десятків метрів, у водяної полівки — лінійний тип ареалу, площею від одного до декількох десятків гектарів, у лелеки білого — континуальний, що включає гніздову територію, перелітні шляхи й місця зимівлі в Африці.

Чисельність — загальна кількість особин, що входять до складу даної популяції. У комах і рослин відкритих просторів чисельність у популяціях може досягати тисяч і мільйонів особин, у популяції деяких ссавців може бути кілька сотень або тисяч особин.

Щільність — середня кількість особин, що припадає на одиницю площі або об’єму простору, зайнятого популяцією. Це змінна величина, яка залежить від ендо- й екзогенних чинників.

Динаміка популяції — це сукупність біологічних й екологічних процесів, що змінюють розміри ареалу, чисельність особин, склад популяцій за статтю, віком, поведінкою, розташуванням у просторі. Дослідження динаміки популяцій передбачають вивчення таких показників, як народжуваність, смертність, природний приріст, іміграція (вселення), еміграція (виселення), виживання, швидкість відновлення, причини вимирання та ін.