Донорство органів і тканин (від лат. donare — дарувати) — це добровільний акт волевиявлення людини, що полягає у даванні крові або її компонентів, живої тканини або певних органів для дальшого безпосереднього використання.
Розрізняють декілька видів донорства.
Донорство цільної крові або плазми. Основною і найбільш повноцінною групою донорів є особи вікової категорії від \(20\) до \(40\) років, кровотворна система яких здатна швидко поновлювати крововтрату, а серцево-судинна, нервова, гормональна системи є сформованими та стабільними. Береться кров з вени на руці у кількості \(450\) мл за один раз. Процедура триває від \(5\) до \(10\) хвилин. Плазму можна здавати до \(6\) – \(12\) раз на рік з інтервалами не менш ніж \(2\) тижні, а цільну кров — не більш ніж \(3\) – \(5\) разів на рік з інтервалами у \(3\) місяці.
Донорство стовбурових клітин. Клітини для пересадки найчастіше беруть з крові. Кров донора пропускають через спеціальний прилад, вилучаючи стовбурові клітини, та повертають кров донору. Джерелом стовбурових клітин може
бути і кістковий мозок донора.
бути і кістковий мозок донора.
Донорство яйцеклітин — це передача декількох яйцеклітин від однієї здорової жінки до іншої. Донорські яйцеклітини є єдиною можливістю для жінок, які не можуть самостійно завагітніти. Причини, з яких жінка змушена вдаватися до донорських яйцеклітин, можуть бути різними, але їх можна об’єднати в дві великі групи: або в жінки практично немає своїх яйцеклітин, або ці яйцеклітини не придатні для зачаття.
Донорство сперми — це добровільна передача власних сперматозоонів для лікування безпліддя. Донація сперми за чоловічого безпліддя практикується уже впродовж багатьох років.
Донорство органів і тканин використовується в медицині для лікування, виготовлення лікарських препаратів або в наукових дослідженнях.
Джерела:
Біологія і екологія (рівень стандарту): підруч. для 11 кл. закл. заг. серед. освіти / В.І. Соболь. — Кам'янець-Подільський: Абетка, 2019. с. 232.