Молекулярна генетика — це галузь біології, яка вивчає структури, що зберігають та формують генетичну інформацію (гени та інші структури, які беруть участь у генетичних процесах на субклітинному та молекулярному рівнях) та їх функціональні властивості. Вивчає молекулярні основи спадковості й мінливості живих організмів і вірусів.
Найголовнішим досягненням молекулярної генетики, що застосовуються в біотехнології, є закономірності організації та збереження генетичного матеріалу (хімічна природа гена, штучний синтез гена, механізми реплікації та репарації ДНК). Молекулярна генетика стала теоретичною основою генної інженерії, метою якої є створення генетичних структур та організмів з новими комбінаціями спадкових ознак.
До найважливіших методів молекулярної генетики, які використовують у генній інженерії належать:
- метод гібридизації ДНК з використанням ДНК-зондів — визначення фрагментів ДНК або РНК з певною генетичною інформацією за допомогою одноланцюгових комплементарних фрагментів ДНК (ДНК-зондів);
- методи секвенування генів — встановлення послідовності нуклеотидів у молекулах ДНК;
- метод полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР) — збільшення кількості фрагментів ДНК у біологічному матеріалі;
- метод генетичних маркерів — ідентифікація фрагментів ДНК за допомогою специфічних нуклеотидних послідовностей з відомою первинною структурою;
- методи перенесення генів — за допомогою вірусних векторів або плазмід організм або клітина передає генетичний матеріал іншому організму (клітині);
- метод ДНК-мікрочіп визначає, які саме з генів у клітині працюють. Крім того, він дозволяє оцінити й рівень активності генів (який із них працює більш, а який менш інтенсивно).
Досягнення молекулярної генетики дають змогу отримувати гени й переносити їх з метою конструювання клітин й організмів зі зміненою спадковою інформацією.
Джерела:
Біологія і екологія (рівень стандарту): підруч. для 11 кл. закл. заг. серед. освіти / В.І. Соболь. — Кам'янець-Подільський: Абетка, 2019. с. 246 - 247.