Представники типу Інфузорій — найбільш високоорганізовані найпростіші тварини.
Характерні особливості інфузорій:
Характерні особливості інфузорій:
- на поверхні тіла вони мають війки (органи пересування), які є у постійному русі, що забезпечує швидке переміщення інфузорій;
- у клітині інфузорій два ядра, різних за розміром та функціями: велике (вегетативне) ядро — макронуклеус — відповідає за харчування, дихання, рух, обмін речовин; мале (генеративне) ядро — мікронуклеус — бере участь у статевому процесі.
Інфузорія туфелька
У тих самих водоймах, де живуть амеба протей, зустрічається і ця одноклітинна тварина довжиною \(0,2\) — \(0,5\) мм з формою тіла, що нагадує туфельку — інфузорія туфелька.
Будова інфузорії туфельки
Пересування
Інфузорії — туфельки швидко плавають тупим кінцем вперед, пересуваючись за допомогою війок.
Живлення
На тілі інфузорії є поглиблення — клітинний рот, який переходить у клітинну глотку. Розташовані навколо рота війки заганяють у нього воду разом із бактеріями. Бактерії потрапляють у глотку, де формуються травні вакуолі. Вакуолі переміщаються по клітині разом із цитоплазмою. У них їжа перетравлюється, речовини, що утворилися, надходять у цитоплазму, а неперетравлені рештки викидаються назовні через порошицю.
Виділення
У клітині інфузорії — туфельки є дві скорочувальні вакуолі, розташовані у різних кінцях тіла.Скоротливі вакуолі видаляють із клітини надлишок води, непотрібні та шкідливі речовини. Кожна вакуоля складається з центрального резервуару та \(5\) — \(7\) спрямованих до цих резервуарів каналів. Увесь цикл скорочення цих вакуолей проходить один раз за \(10\) — \(20\) секунд: спочатку заповнюються рідиною канали, потім вона потрапляє до центрального резервуару, а потім рідина виганяється назовні.
Дихання
Як і в інших вільноживучих одноклітинних тварин, у інфузорій дихання відбувається через покриви тіла.