1. Головний мозок

Головний мозок є головним регулятором усіх функцій організму, забезпечує вищу нервову діяльність людини.
Головний мозок міститься у мозковій частині черепа. Маса головного мозку дорослої людини у середньому становить \(1250\) — \(1400\) г (у жінок — \(1275\) г, у чоловіків — \(1375\), що складає близько \(2\) %  до загальної маси тіла).

Стовбур мозку складають: довгастий мозок, міст, середній мозок і проміжний мозок. Звідси виходять \(12\) пар черепно-мозкових нервів, які з'єднують мозок людини з органами чуття, м'язами і залозами, розташованими, в основному, в області голови.
 

 
Довгастий мозок є продовженням спинного мозку. Він виконує рефлекторну і провідникову функції. 
 

 
У довгастому мозку знаходяться такі центри:

Задній мозок складається з моста і мозочка.

 

 
Мозочок відіграє основну роль у підтримці рівноваги тіла, координації рухів і підтримці тонусу м'язів. Хоча мозочок і пов'язаний з корою головного мозку, його діяльність не контролюється свідомістю.

 

 
Основні функції мозочка:

При ураженні мозочка його власник не може стояти з закритими очима, кінцівки тремтять, точність рухів порушена, мова робиться невиразною.
 
У середньому мозку містяться ядра, які регулюють напругу м'язів, або м'язовий тонус. Імпульси, що йдуть від ядер забезпечують співвідношення тонус м'язів згиначів і розгиначів. Через середній мозок проходять рефлекторні дуги орієнтовних рефлексів на зорові і звукові роздратування. Вони проявляються у поворотах голови і тіла в сторону світлових або звукових подразників. Бере участь у регуляції станів неспання і сну, виникнення емоцій.

 

Проміжний мозок включає: зорові горби (таламус), надбугорну ділянку (епіталамус), підбугорну ділянку (гіпоталамус) та колінчасті тіла. Проміжний мозок регулює діяльність залоз внутрішньої секреції, бере участь у процесах сну, пам'яті, інстинктивної поведінки, психічних реакцій.
 

 

Таламус відповідає за усі види чутливості (крім нюхової) і координує міміку, жестикуляцію, інші прояви емоцій. Через таламус проходять до кори великих півкуль нервові імпульси від усіх органів чуття (зору, слуху, смаку, тощо). Велика частина складних рухів, таких як ходьба, біг, плавання, пов'язана з проміжним мозком. Зверху до таламуса прилягає епіфіз — залоза внутрішньої секреції. Ядра епіфіза беруть участь у роботі нюхового аналізатора. Знизу міститься інша залоза внутрішньої секреції — гіпофіз.

Гіпоталамус контролює діяльність вегетативної нервової системи, бере участь у підтримці на оптимальному рівні обміну речовин і енергії, у терморегуляції, регуляції діяльності травної, серцево-судинної, дихальної та ендокринної систем. Під його контролем перебувають такі залози внутрішньої секреції, як гіпофіз, щитовидна залоза, статеві залози, підшлункова залоза, надниркові залози.
У проміжному мозку перебувають підкоркові центри зору і слуху.

 

Якщо до рівня середнього мозку головний мозок є єдиним стовбуром, то, починаючи з середнього мозку, відбувається його поділ на дві симетричні половини.
 

Кінцевий мозок — вищий відділ центральної нервової системи, керує діяльністю інших відділів головного і спинного мозку, складається з правої і лівої півкуль, з'єднаних мозолистим тілом. Сіра речовина утворює кору головного мозку. Кора головного мозку — це тонкий шар сірої речовини (тіл нейронів), товщиною всього кілька міліметрів, що покриває увесь передній мозок. Біла речовина утворює провідні шляхи півкуль. У білій речовині розсіяні ядра сірої речовини (підкоркові структури).