Вегетативна (автономна) нервова система — це частина периферичної нервової системи, що забезпечує іннервацію внутрішніх органів та ендокринних залоз.
Засновником вчення про вегетативну нервову систему є англійський учений Джон Ленглі. Він запропонував назвати систему автономною, оскільки її діяльність відбувається незалежно від волі і свідомості людини.
Вищим центром контролю вегетативної нервової системи є гіпоталамус — ділянка проміжного мозку, що контролює також роботу ендокринної системи.
Вегетативна нервова система має особливості, що відрізняють її від соматичної:
- нервові центри розміщені в стовбурі головного мозку й спинному мозку;
- нервові волокна, що йдуть від центрів перериваються вузлами, тому рухові шляхи складаються з \(2\) нейронів (перед- і післявузлового);
- нервові волокна не мають мієлінової оболонки, тому в них менший діаметр і невисока швидкість проведення імпульсів — \(3\) - \(10\) м/с;
- вищим відділом регуляції діяльності внутрішніх органів є проміжний мозок та підкірка, що відповідає за мимовільну рефлекторну регуляцію;
- вегетативна нервова система поділяється на два відділи: симпатичний і парасимпатичний.
Функції вегетативної нервової системи здійснюються рефлекторно. Починаються рефлекторні дуги вегетативних рефлексів нервовими закінченнями чутливих нейронів. Вони сприймають інформацію й передають її по чутливих волокнах до ЦНС. За участю вставних нейронів у ЦНС формується відповідь, яка подається руховими волокнами двох нейронів: перед- і післявузлового. Майже кожний внутрішній орган одночасно іннервується симпатичними й парасимпатичними волокнами. Це явище називається подвійною іннервацією. Симпатичний відділ виконує енергетичну функцію, пожвавлюючи діяльність органів в екстремальних умовах. Парасимпатичний відділ здійснює трофічну функцію, забезпечуючи відновлення можливостей органів під час відпочинку. Різна дія вегетативних нервів на робочі органи визначається дією різних речовин-медіаторів, що передають збудження через синаптичні щілини: у закінченнях симпатичних нервів виділяється норадреналін, а в закінченнях парасимпатичних — ацетилхолін.
Отже, вегетативна нервова система здійснює подвійну іннервацію внутрішніх органів і забезпечує зміни їх діяльності, спрямовані на збереження гомеостазу.
Симпатична нервова система
Нервові волокна цієї системи виходять з головного та спинного мозку. Ганглії (нервові вузли) симпатичної системи розташовані поряд зі спинним мозком. Як нейромедіатор клітини використовують норадреналін, який справляє на організм збудливий ефект, підвищує інтенсивність обміну речовин, посилює ритмічні форми активності, знижує пороги чутливості.
Симпатична нервова система прискорює роботу серця, звужує просвіт судин, підвищує кров’яний тиск, стимулює обмін речовин у клітинах і тканинах організму тощо. Вона стає активною, коли ми відчуваємо різні емоції (страх, гнів) або стикаємося зі значними напруженнями (тяжка фізична праця, спортивні змагання). Таким чином, симпатична система сприяє інтенсивній діяльності організму, особливо в екстремальних умовах, коли потрібне напруження всіх його сил.
Симпатична нервова система стимулює діяльність органів — серця, звуження кровоносних судин, працездатність скелетних м'язів та гальмує секреторну і рухову діяльність травного тракту, сприяє затримці сечі.
Парасимпатична нервова система
Нервові волокна цієї системи, як і симпатичної, відходять з головного та спинного мозку. Ганглії розташовані поряд з органом, діяльність якого вони регулюють. Як нейромедіатор клітини використовують ацетилхолін, що справляє на організм гальмувальний ефект, знижує інтенсивність обміну й ритмічні форми активності, відновлює пороги чутливості.
Парасимпатична нервова система спричиняє сповільнення роботи серця, розширення просвіту судин, зниження кров'яного тиску, а також впливає на процеси, що пов'язані з відновленням використаних речовин у клітинах і тканинах. Вона активно працює в ситуаціях, коли організм перебуває у стані спокою.
Парасимпатична нервова система гальмує діяльність органів — іннервує слізні залози, райдужну оболонку ока, легені, бронхи, стравохід, шлунок, кишечник, зменшує частоту і силу серцевих скорочень.
Порівняльна характеристика симпатичного та парасимпатичного відділів вегетативної нервової системи
Симпатичний відділ | Парасимпатичний відділ |
| Нервові центри розташовані у грудному та поперековому відділах спинного мозку | Нервові центри розташовані у стовбурі та крижовому відділі спинного мозку |
| Нервові вузли розташовані вздовж спинного мозку на невеликій відстані | Нервові вузли розташовані біля органів або в органах |
| Передвузлові волокна є короткими, а післявузлові — довгими | Передвузлові волокна є довгими, а післявузлові — короткими |
| Медіатором є норадреналін | Медіатором є ацетилхолін |
| Активується під час небезпеки і підвищення активності | Домінує у спокої, контролюючи звичайні функції і реакції |
Джерела:
Джерела:
Біологія : підруч. для 8 класу загальноосвіт. навч. закл. / В. Соболь. – Кам’янець-Подільський: Вид-во «Абетка», 2016. – с. 172 - 173
Джерела:
Біологія : підруч. для 8 класу загальноосвіт. навч. закл. / К. М. Задорожний. — Харків: Вид-во «Ранок», 2016. — с. 126-127.