Чинники регуляції обміну речовин (метаболізму) визначають інтенсивність процесів надходження, перетворення й видалення речовин та енергії.
Їх поділяють на статичні, динамічні, зовнішні і внутрішні. Їхня взаємодія визначає особливості обміну речовин у кожної людини.
Статичні чинники регуляції метаболізму не піддаються корекції з боку людини. Це спадковість, стать, тип статури тіла, вік, нервові та ендокринні впливи регуляторних систем. З віком інтенсивність обміну знижується на \(7\) - \(10\) % кожні десять років, досягаючи в старості свого мінімуму. Обмін речовин у чоловіків у середньому на \(10\) - \(20\) % вищий, ніж у жінок, оскільки у них відсоткова частка м'язів є більшою відносно маси тіла. Високий рівень обміну речовин у дитячому віці пояснюється високою активністю процесів, посиленим ростом тканин. У похилому віці поряд із зниженням вмісту води, кількості й активності клітин знижується й м'язова активність.
Динамічні чинники об'єднують чинники, вплив яких людина може змінювати. Це раціон і режим харчування, маса тіла, психоемоційний стан, сон, фізична активність, хронічні захворювання. Важливим є вплив на обмін речовин загальної кількості й складу їжі. Прийом їжі підвищує інтенсивність обміну речовин, що триває протягом \(5\) - \(6\) годин. Такий вплив їжі на рівень обміну речовин та енергії називається специфічною динамічною дією їжі. Механізм такої дії їжі більшість дослідників пояснюють впливом на клітини продуктів розпаду й проміжного обміну, активізацією перистальтики кишечнику і посиленням роботи травних залоз.
На метаболізм впливають зовнішні чинники — вплив на організм людини низької температури підвищує обмін речовин (зі зниженням температури повітря на \(10\) °С рівень обміну підвищується на \(2,5\) %). Добові та сезонні зміни в природі визначають спадкову ритмічність процесів обміну речовин. Так, підвищення інтенсивності обміну речовин спостерігається навесні та раннім літом, а зниження — пізньої осені й зимою. Під час відпочинку обмін речовин знижується на \(13\) % (за рахунок розслаблення скелетних м'язів).
На метаболізм впливають внутрішні чинники. На рівень обміну впливають й такі внутрішні чинники, як гормони та участь енергетичних систем у забезпеченні клітин енергією.
Регуляція обміну речовин та енергії — сукупність рівнево організованих біохімічних й фізіологічних процесів, що здійснюють пристосування обміну речовин й енергії до потреб організму:
- генетична регуляція — визначає синтез ферментів. Регуляція на рівні генів веде до збільшення чи зменшення концентрації тих чи інших ферментів шляхом впливу на активність ферментних генів. Цей тип регуляції обміну речовин вирізняється високою специфічністю, але сам процес відбувається повільно (як правило, годинами).
- Клітинна регуляція — ґрунтується на особливостях взаємодії ферменту і субстрату. За наявності субстрату клітина синтезує фермент, за відсутності — припиняє синтез. Окрім того, активність ферментів у клітинах залежить від умов, в яких діє фермент, а саме від кислотності середовища, температури, концентрації як ферменту, так і субстрату. Наприклад, накопичення кислих продуктів реакції може сповільнити швидкість біокаталітичної реакції.
- Гуморальна регуляція — полягає в дії гормонів на активність ферменту або на діяльність тканин та органів. Наприклад, тиреотропний гормон гіпофіза впливає на щитоподібну залозу, яка може секретувати більше чи менше тироксину, що веде до прискорення чи сповільнення обміну речовин. Гуморальна регуляція обміну речовин має повільну регулювальну дію, і її прояви підпорядковані нервовій системі. Гормони беруть важливу участь як у терміновій регуляції, так і у тривалій регуляції (адаптації) обміну речовин до умов середовища, кількості та якості вживаної їжі, регуляції надходження і засвоєння кількості рідини та розчинених речовин в організмі. Після реалізації своїх функцій відбувається руйнування гормонів. Невелика частина залишків гормональних продуктів може зносу ресинтезуватися у гормони, проте більша їх частина піддається незворотному катаболізму. Видалення гормонів та їхніх метаболітів здійснюється переважно із сечею й жовчю.
- Нервова регуляція здійснюється трьома шляхами — відбувається виділенням нейромедіаторів — біологічно активних речовин, за допомогою яких передаються імпульси з нейронів через синапси, зміною концентрації йонів, що активують або сповільнюють дію ферментів, за допомогою впливів на ендокринні залози (наприклад, дія гіпоталамуса через гіпофіз на ендокринні залози).
Джерела:
https://naurok.com.ua/prezentaciya-neyrogumoralna-regulyaciya-procesiv-metabolizmu-v-organizmi-lyudini-93193.html