Теорія:

Скелетні м'язи дають змогу людині пересуватися у просторі, приводити в рух окремі частини тіла, підтримувати його рівновагу та певне положення. Скелетні м'язи мають специфічні рецептори м'язового чуття, які дають можливість контролювати положення тіла.
 
Одним із результатів м'язового скорочення є виділення тепла — чим активніше скорочуються м'язи, тим більше тепла виділяється.
 
При замерзанні скелетні м'язи можуть скорочуватися мимоволі. Саме цим пояснюється тремтіння у тілі.
 
Фізіологічні властивості м'язів: збудливість, скоротливість, провідність, еластичність.
  
М'язи розрізняють за різними ознаками:
  • положенням у тілі людини;
  • формою;
  • функціями;
  • відношенням до суглобів;
  • місцем прикріплення, тощо.
Проте, найбільше практичне значення мають класифікації за формою, розташуванням та функціями, які вони виконують.
 
За положенням у тілі розрізняють: м'язи голови і шиї, тулуба і кінцівок.
 
За формою м'язи поділяють на:
  • веретеноподібні (більшість м'язів кінцівок);
  • прямі (м'язи спини, грудей);
  • колові (м'язи рота, ока);
  • двоперисті (міжкісткові м'язи кисті, стопи);
  • одноперисті.
 
форма мязів2.png