Скелетні м'язи дають змогу людині пересуватися у просторі, приводити в рух окремі частини тіла, підтримувати його рівновагу та певне положення. Скелетні м'язи мають специфічні рецептори м'язового чуття, які дають можливість контролювати положення тіла.
Одним із результатів м'язового скорочення є виділення тепла — чим активніше скорочуються м'язи, тим більше тепла виділяється.
При замерзанні скелетні м'язи можуть скорочуватися мимоволі. Саме цим пояснюється тремтіння у тілі.
Фізіологічні властивості м'язів: збудливість, скоротливість, провідність, еластичність.
М'язи розрізняють за різними ознаками:
- положенням у тілі людини;
- формою;
- функціями;
- відношенням до суглобів;
- місцем прикріплення, тощо.
Проте, найбільше практичне значення мають класифікації за формою, розташуванням та функціями, які вони виконують.
За положенням у тілі розрізняють: м'язи голови і шиї, тулуба і кінцівок.
За формою м'язи поділяють на:
- веретеноподібні (більшість м'язів кінцівок);
- прямі (м'язи спини, грудей);
- колові (м'язи рота, ока);
- двоперисті (міжкісткові м'язи кисті, стопи);
- одноперисті.
