Слуховий аналізатор виконує важливу роль у сприйнятті людиною навколишнього середовища. За допомогою слуху люди спілкуються, обмінюються інформацією. Зі слухом пов'язано навчання мови. Через орган слуху людина отримує сигнали про те, що відбувається у навколишньому середовищі. Людина здатна сприймати звукові коливання у діапазоні від \(16\) до \(20000\) Гц (коливання менше \(16\) Гц (інфразвуки) та більше \(20000\) Гц (ультразвуки) не сприймаються слуховим апаратом людини).
Розрізняють три відділи слухової сенсорної системи:
- периферичний відділ — перетворює звуки у нервові імпульси, які здійснюють фонорецептори (волоскові клітини) спірального органа, розташованого в завитці;
- провідниковий відділ — проведення імпульсів здійснюють правий і лівий слухові нерви в складі присінково-завиткової \(VII\) пари черепно мозкових нервів;
- центральний відділ — обробка слухової інформації відбувається у слуховій зоні скроневої частки кори півкуль.
Периферичний відділ слухового аналізатора представлен органом слуху, тобто вухом. Виділяють зовнішнє, середнє і внутрішнє вухо. Зовнішнє і середнє вухо є допоміжними утвореннями, що забезпечують передачу звукових коливань у внутрішнє вухо, де відбувається перетворення звукових коливань на нервові імпульси.
Зовнішнє вухо — «вловлювач» звуку — складається звушної раковини, зовнішнього слухового проходу і барабанної перетинки:
Зовнішнє вухо — «вловлювач» звуку — складається звушної раковини, зовнішнього слухового проходу і барабанної перетинки:
- вушна раковина утворена хрящем, покритим шкірою. Вона спрямовує звукові хвилі у зовнішній слуховий прохід до барабанної перетинки;
- зовнішній слуховий прохід має довжину до \(2,5\) см, покритий шкірою з волосками й залозами, що виділяють вушну сірку для захисту від пилу і води. Поступове звуження проходу дає змогу концентрувати хвилі й підсилювати звук;
- барабанна перетинка — тонка сполучнотканинна мембрана товщиною \(0,1\) мм, яка відокремлює зовнішнє вухо від середнього, сприймає звукові коливання і передає їх на слухові кісточки середнього вуха.
Середнє вухо представлено барабанною порожниною. У ній розташовуються слухові кісточки. Середнє вухо з'єднане слуховою (євстахієвою) трубою з порожниною носоглотки. Функція слухової труби полягає у врівноважені тиску на барабанну перетинку. Слухові кісточки (молоточок, коваделко і стремінце) з'єднані між собою суглобами. Слухові кісточки підсилюють слухові коливання і передають їх на мембрану овального вікна внутрішнього вуха.
Внутрішнє вухо знаходиться у скроневій кістці і представлено кістковим і перетинчастим лабіринтом. До органу слуху належить тільки частина цього відділу — завитка. У завитці розташований спіральний (кортіїв) орган — рецепторна частина органу слуху. Завитка заповнена рідиною. Волоскові рецепторні клітини спірального органу сприймають коливання рідини і генерують нервовий імпульс.
Нервовий імпульс по слуховому нерву передається у слухову зону кори великих півкуль головного мозку, розташовану в скроневій долі. Там відбувається розпізнавання звуків і формування відчуттів.
Джерела:
Біологія: підруч. для 8 кл. загальноосвіт. навч. закл./ Валерій Соболь. — Кам’янець-Подільський: Абетка, 2016. с. 193.