Органом називається частина організму людини, яка має певну форму, будову, положення в організмі та виконує одну або декілька функцій.
У кожному органі переважає одна тканина, яка і визначає його основну функцію.
Наприклад, у серці основною тканиною є м'язова, у мозку — нервова, у залозах — епітеліальна.
Органи спеціалізуються на виконанні функцій, які потрібні для забезпечення життєдіяльності організму.
Наприклад, серце виконує функцію насоса, який перекачує кров в організмі, нирки — функцію виділення з організму кінцевих продуктів обміну речовин, печінка — бере участь у процесах обміну речовин.
Зверни увагу!
Органи, які містяться у порожнинах тіла називаються внутрішніми.
Органи, які виконують спільну функцію, об'єднуються у системи органів. Ці системи називають фізіологічними.
Система органів об'єднує органи, подібні за розвитком, будовою і виконуваними функціями.
В організмі людини виділяють наступні системи органів:
- опорно-рухову;
- травну;
- дихальну;
- видільну;
- кровоносну;
- лімфатичну
- імунну;
- нервову;
- систему органів чуття;
- ендокринну;
- статеву.
Системи органів пов'язані анатомічно і функціонально і разом утворюють цілісний організм людини.
В організмі органи і системи органів займають певне положення і виконують властиві їм функції (дихальна система забезпечує дихання, травна — травлення, тощо).
За злагоджену роботу всіх органів і систем, а також за їх взаємодія, відповідають механізми нейрогуморальної регуляції.
Це забезпечує стійкість організму до впливу зовнішніх умов навколишнього середовища.
В організмі органи і системи органів займають певне положення і виконують властиві їм функції (дихальна система забезпечує дихання, травна — травлення, тощо).
За злагоджену роботу всіх органів і систем, а також за їх взаємодія, відповідають механізми нейрогуморальної регуляції.
Це забезпечує стійкість організму до впливу зовнішніх умов навколишнього середовища.