Теорія:

Усі фізіологічні процеси людського організму протікають узгоджено, завдяки наявності регуляторних систем. 
Регуляторні системи — це сукупність органів, які мають координований вплив на діяльність клітин, органів та фізіологічних систем.
Регуляція процесів життєдіяльності організму:
 
  • нервова регуляція (відбувається завдяки нервовим імпульсам, які передаються нервовими шляхами);
  • гуморальна регуляція (відбувається за допомогою хімічних речовин ендокринної системи через рідкі середовища організму);
  • імунна регуляція (захист від чужорідних тіл).
Нервова регуляція — здійснюється за допомогою нервових імпульсів. В основі регуляції лежить рефлекторний принцип. Регуляціє здійснюється швидко і має точну спрямованість. Нерви залишаються в організмі без змін.
 
Гуморальна регуляція — здійснюється за допомогою гуморальних чинників — гормонів. В основі регуляції лежать рідкі середовища організму — кров, лімфа, тканинна рідина. Регуляція здійснюється повільно. Гормони, які надійшли у кров швидко розпадаються.
 
Імунна регуляція — об'єднує тканини і органи, які утворюють спеціальні хімічні сполуки і клітини, що забезпечують захист організму від генетично чужорідних тіл, які утворюються в організмі, чи потрапляють в організм з навколишнього середовища.
 
Сталість внутрішнього середовища організму на будь-якому рівні називається гомеостазом.