Еритроцити, або червоні кров'яні тільця — маленькі без'ядерні двоввігнуті дископодібні клітини (в \(1\) мм ³ крові людини міститься приблизно \(5,5\) млн еритроцитів).
Функція еритроцитів — дихальна (транспортування до тканин кисню і видалення вуглекислого газу). Двоввігнута форма еритроцитів створює більшу поверхню клітини, що покращує процес газообміну (загальна поверхня усіх еритроцитів однієї людини є більшою за футбольне поле).
Всередині еритроцитів містяться молекули яскраво-червоного дихального пігменту — гемоглобіну, який робить кров червоною.
Гемоглобін складається з двох частин: білкової — глобіну, і гема — частини, що містить Ферум.
Основною властивістю гемоглобіну є здатність утворювати нестійкі сполуки з киснем і вуглекислим газом.
Існують такі форми гемоглобіну:
- оксигемоглобін — сполука гемоглобіну з киснем (), має яскраво-червоний колір і є нестійкою. \(1\) г гемоглобіну може приєднати \(1,34\) мл кисню;
- карбогемоглобін — сполука гемоглобіну з вуглекислим газом (), має темно-червоний колір і є нестійкою;
- карбоксигемоглобін — сполука гемоглобіну з чадним газом (), яка є стійкою і втрачає здатність переносити кисень; через це навіть незначна кількість чадного газу в повітрі є дуже небезпечною для людини.
Кров, насичену киснем, називають артеріальною. При розпаді оксигемоглобіну утворюються гемоглобін і вільний кисень, який надходить до клітини тканин. Кров, збіднену киснем, називають венозною. Завдяки наявності карбогемоглобіну венозна кров має темно-червоне забарвлення.
В \(1\) л крові людини міститься \(140\) - \(160\) г гемоглобіну.
Еритроцити утворюються у червоному кістковому мозку. У процесі дозрівання вони втрачають ядро і стають без'ядерними.
Тривалість життя еритроцита — близько \(120\) днів (потім він руйнується у печінці або селезінці).
При поганому харчуванні, великих втратах крові, при порушенні утворення еритроцитів розвивається малокрів'я (зменшення числа еритроцитів у крові або зниження вмісту в них гемоглобіну). Відновленню нормального вмісту гемоглобіну в крові сприяють гарне харчування, відпочинок і перебування на свіжому повітрі.
Еритроцити утворюються у червоному кістковому мозку. У процесі дозрівання вони втрачають ядро і стають без'ядерними.
Тривалість життя еритроцита — близько \(120\) днів (потім він руйнується у печінці або селезінці).
При поганому харчуванні, великих втратах крові, при порушенні утворення еритроцитів розвивається малокрів'я (зменшення числа еритроцитів у крові або зниження вмісту в них гемоглобіну). Відновленню нормального вмісту гемоглобіну в крові сприяють гарне харчування, відпочинок і перебування на свіжому повітрі.
Джерела:
Соболь В.І. Біологія: підруч. для 8 кл. загальноосвіт. навч. закл./ Валерій Соболь. — Кам'янець-Подільсокий: Абетка, 2016, стр. 88.