Теорія:

Пам'ять — це психічний феномен, який полягає в закріпленні, збереженні, наступному відтворенні та забуванні минулого досвіду, що дає можливість його повторного застосування в процесі життєдіяльності людини.
Особливістю пам'яті людини є те, це психічний феномен, який полягає в закріпленні, збереженні, наступному відтворенні та забуванні минулого досвіду, що дає можливість його повторного застосування в процесі життєдіяльності людинищо вона формується головним чином на мовній основі, а інформація зберігається у формі загальних положень, узагальнень, понять.
Отже, основними властивостями пам'яті є: запам'ятовування, зберігання, відтворення і забування.
  
Кількісними характеристиками пам'яті є обсяг (об'єм) (кількість збереження інформації) і тривалість (час збереження інформації).
 
Якісними характеристиками пам'яті є: швидкість (кількість часу на її відтворення), точність (якість і продуктивність використання) і готовність (активність використання).
 
За змістом матеріалу, що запам'ятовується розрізняють чотири види пам'яті:
  • рухова пам'ять (моторна, пам'ять рухів), що є основою рухових навичок. Це є пам'ять на позу й рух тіла. Вона є основою для формування ходіння, танцю, гри на музичних інструментах та інших навичок.
  • Емоційна пам'ять (пам'ять почуттів) на інформацію за участю позитивних чи негативних емоцій. Вона надає можливість зберігати емоції та почуття, що раніше виникали і відновлювати певний емоційний стан у разі повторної ситуації. Слідами в емоційній пам'яті є не самі по собі емоції та почуття, а події, що їх спричинили.
  • Образна пам'ять (пам'ять образів) зберігає та відтворює образи уяви, формування яких відбувалося в корі за допомогою органів чуття. Пам'ять на зорові, слухові, нюхові, смакові, дотикові образи. У ній зберігаються картини навколишнього світу, звуки, запахи, що колись сприймалися людиною. Образи, що містяться в пам'яті, із часом спрощуються, утрачають яскравість, стають більш узагальненими.
  • Словесно-логічна пам'ять (пам'ять думок) на змістовну інформацію словосполучень чи виразів. Пам'ять на думки, судження, закономірності та зв'язки між предметами і явищами дійсності. Цей вид пам'яті тісно пов'язаний з мовленням і мисленням і формується разом з ними. З її допомогою відбувається збереження й відтворення словесної інформації. Можливе як дослівне запам'ятовування текстів, так і запам'ятовування тільки їхнього змісту.
Види пам'яті за метою діяльності, у яку включено запам'ятовування:
  • мимовільна пам'ять — є продуктом діяльності, не спрямованої безпосередньо на запам'ятовування матеріалу. Якщо під час перегляду новин в Інтернеті ви заодно випадково запам'ятаєте, що кактуси походять з Америки, то це буде прикладом мимовільної пам'яті;
  • довільна пам'ять — є продуктом особливої — мнемічної — діяльності, спрямованої на запам'ятовування. Коли ви запам'ятовуєте вірш, щоб розповісти його на завтрашньому уроці, це є прикладом довільної пам'яті.
Види пам'яті за часом зберігання інформації:
  • миттєва (сенсорна) пам'ять — зберігає інформацію дуже короткий час (від \(0,3\) до \(2\) с) і залежить від того, як відображається дійсність на рівні рецепторів. За допомогою цього виду пам'яті людина на дуже короткий час утримує картину зовнішнього світу.
  • Короткочасна пам'ять — утримує інформацію, яка надходить до неї з миттєвої та довгострокової пам'яті. Час зберігання інформації в ній — від 15 до 30 с. Ця пам'ять зберігає лише те, на що спрямована увага людини.
  • Довгострокова пам'ять — практично не обмежена за обсягом і тривалістю зберігання інформації. Це основне «сховище» досвіду людини. У нього надходить матеріал із короткочасної пам'яті, але він не перебуває там у постійному вигляді. Цей матеріал безперервно перетворюється: узагальнюється, класифікується, об'єднується в смислові групи.
Джерела:
Біологія : підруч. для 8 кл. загальноосвіт. навч. закл./ Валерій Соболь. – Кам’янець-Подільський : Абетка, 2016. с. 232.
Біологія : підруч. для 8 класу загальноосвіт. навч. закл. / К. М. Задорожний. — Х. : Вид-во «Ранок», 2016. с. 159 - 161.