Теорія:

Людина отримує інформацію про навколишнє середовище за допомогою сенсорних систем, або аналізаторів.
Сенсорна система (аналізатор) — сукупність структур нервової системи, що здійснюють прийом, обробку інформації певного виду і формування відчуттів.
Усі аналізатори побудовані за єдиним принципом і складаються з трьох відділів: периферичного, провідникового і центрального.
 
Периферичний відділ представлен рецепторами, які сприймають подразнення.
Рецептори — нервові закінчення або чутливі клітини, що перетворюють зовнішній сигнал на нервові імпульси.
Провідникової відділ — провідні шляхи, що передають імпульси і доставляють інформацію до головного мозку за допомогою чутливих нервових волокон.
 
Центральний відділ аналізатора забезпечує аналіз інформації, що надійшла і перетворює її на відчуття. Центральний відділ розташовується в корі великих півкуль головного мозку.
 
аналізатори.gif
 
Відчуття виникають лише у тому випадку, якщо кожен з трьох відділів аналізатора виконує свої функції.
Приклад:
слух людина може втратити не тільки через хворобу вуха, але також і при пошкодженні слухового нерва і слухової зони кори великих півкуль.

Часто використовується поняття «органи чуття».
Орган чуття — це анатомічне утворення, що сприймає зовнішній вплив.
До складу органів чуття належать рецептори і допоміжні структури. Так, орган зору складається з очного яблука (у ньому розташовані зорові рецептори) повік, вій, слізних залоз (які виконують захисну функцію).
 
У людини шість органів чуття:
  • орган зору — око,
  • орган слуху — вухо,
  • орган дотику — шкіра,
  • орган нюху — ніс,
  • орган смаку — язик,
  • орган рівноваги — вестибулярний апарат.
органи чуття.jpg