3. Вегетативне розмноження рослин щепленням

У садівництві щеплення застосовують з давніх часів. Плодові дерева — яблуні, груші, сливи, вишні — часто розмножують щепленням. Бруньку — вічко або живець культурної рослини зрощують зі стеблом дички.

Дичка (дичок)— молода рослина, вирощена з насіння плодового дерева. Коренева система дички володіє більшою потужністю, невибагливістю до ґрунту, морозостійкістю й іншими якостями, яких немає у щепленої культурної рослини. Вічко або живець культурної рослини, взятої для щеплення, називається прищепою, а дичка, до якого прищеплюють, — підщепою.

Щеплення живцем роблять навесні, поки не почали розвиватися бруньки.
Зрізаний з культурної рослини живець з'єднують зі стеблової частиною підщепи. Місце щеплення туго обв'язують, а зріз пенька замазують садовим варом. Якщо щеплення зроблено правильно, відбудеться зрощення підщепи з прищепою і бруньки прищепи почнуть розпускатися.

 

Щеплення брунькою здійснюють у другій половині літа.
Для щеплення брунькою біля основи стовбура дички — підщепи гострим ножем роблять надріз кори у вигляді букви «Т» і відокремлюють кору дички від деревини.

 

З культурного плодового дерева зрізають однорічний пагін. З нього видаляють листові пластинки, залишаючи тільки черешки. Потім із пагону культурного сорту зрізають добре розвинуту бруньку з тонким шаром деревини довжиною \(2\) — \(2,5\) см і вставляють її під кору дички в надріз. Місце щеплення туго обв'язують, таким чином, щоб сама брунька залишалася вільною від обв'язування.