Фізичні величини при вимірюваннях і обчисленнях зазвичай представлені числами. Вони можуть значно відрізнятися один від одного і виражатися як надзвичайно малими, так і гігантськими числами. Наприклад, розміри різних тіл знаходяться в межах від мікроскопічних до космічних масштабів і розрізняються у \(1000000000000000000000000000000...\) разів (всього треба написати \(60\) нулів).
 
Як же записати дуже мале або дуже велике число, щоб легко оперувати цими числами — додавати, віднімати, множити, ділити, та й взагалі швидко прочитати і зрозуміти записане?
 
Найбільш зручний спосіб запису малих і великих чисел полягає у використанні множника \(10\) у деякій степені.
Приклад:
Наприклад, число 2000 можна записати як 2⋅1000 чи 2⋅103. Степінь десяти (в даному випадку «\(3\)») показує, скільки нулів потрібно приписати справа за першим множником (у нашому прикладі «\(2\)»).
Це називають записом числа у стандартній формі.
Якщо число містить більше, ніж одну значущу цифру, наприклад 21500, то його можна записати або як 2150⋅101 або 215⋅102 або 21,5⋅103 або 2,15⋅104 або 0,215⋅105 або 0,0215⋅106 і так далі.
 
Зверни увагу!
Треба запам'ятати: у стандартній формі числа до коми завжди залишають тільки одну цифру, відмінну від нуля, а інші цифри записують після коми.
Отже, в стандартній формі число 21500=2,15⋅104
Коли треба буде «розгортати» (тобто записувати у звичайному вигляді) число, представлене у стандартній формі, наприклад, 3,71⋅105, то починай відраховувати цифри у кількості п'яти (такий у нашому прикладі показник степеня десяти) відразу після коми, включно зі значущими цифрами «\(71\)», а цифри, яких бракує заміни нулями: 3,71⋅105=371000.
Тепер перейдемо до малих чисел.
Приклад:
Число 0,0375 теж можна записати у стандартній формі так: 3,75⋅10−2. Перший множник — перша значуща цифра, потім кома та інші цифри (у нашому прикладі це «\(3\)», «кома», «\(75\)»). Показник степені дорівнює позиції після коми, на якій стоїть перша відмінна від нуля цифра (у нашому прикладі це друга позиція, оскільки саме там стоїть перша ненульова цифра «\(3\)»).
Перед показником ставиться знак «мінус», і це означає, що при «розгортанні» числа нулі потрібно буде ставити не справа, а зліва.
Приклад:
1,05⋅10−5=0,0000105
  
Розміри деяких малих тіл 
 
Вістря голки
0,0001 м
1⋅10−4 м
Інфузорія-туфелька
\( 0,0002\ м \)
2⋅10−4м
Бактерія пневмонії
0,0000001 м
1⋅10−7м
Клітина крові
\( 0,00000075\ м \)
7,5⋅10−7м
Молекула білка
\( 0,00000001\ м \)
1⋅10−8м
Атом водню
\( 0,0000000002\ м \)
2⋅10−10м
  
Розміри деяких великих тіл  
  
Діаметр Землі
\( 12800000\ м \)
1,28⋅107 м
Відстань від Землі до Місяця
\( 384000000\ м \)
3,84⋅108м
Діаметр Сонця
\( 1390000000\ м \)
1,39⋅109м
Відстань від Землі до Сонця
\( 150000000000\ м \)
1,5⋅1011м
1 світловий рік
\( 9500000000000000\ м \)
9,5⋅1015м
1 парсек
\( 30800000000000000\ м \)
3,08⋅1016м