Чому виникає сила пружності?
Ми добре знаємо, що всі тіла складаються з частинок (атомів, молекул, йонів). У твердих тілах частинки коливаються біля положень рівноваги і взаємодіють міжмолекулярними силами притягання та відштовхування. У положеннях рівноваги ці сили зрівноважені.
У разі деформації тіла у взаємному розташуванні його частинок виникають певні зміни. Якщо відстань між частинками зростає, то міжмолекулярні сили притягання стають сильнішими за сили відштовхування. Якщо ж частинки зближуються, то сильнішими стають міжмолекулярні сили відштовхування. Іншими словами: у разі деформації частинки «прагнуть» відновити положення рівноваги.
Сили, що виникають у разі зміни положення однієї частинки, дуже малі. Однак коли ми деформуємо тіло, то змінюється взаємне розташування величезної кількості частинок. У результаті додавання сил стає суттєвою їх  рівнодійна, яка протидіє деформації тіла. Це і є сила пружності.
Отже, сила пружності — прояв дії міжмолекулярних сил.
Вимірювання сили
Сила — це фізична величина, тому її можна вимірювати.
Прилади для вимірювання сили називають динамометрами.
 Основна складова найпростіших динамометрів — пружина. Розглянемо принцип дії таких динамометрів на простому прикладі. 6.png
Щоб за допомогою пружини, жорсткість \(k\) якої відома, виміряти силу \(F\), з якою кіт тягне візок (дивись рисунок), необхідно:
1) виміряти видовження \(x\) пружини;
2) скориставшись законом Гука, визначити силу пружності ( F пруж=kx), яка діє на кота з боку пружини і за значенням дорівнює силі \(F\) тяги кота: F=F пруж .
Зрозуміло, що кожного разу вимірювати видовження і розраховувати силу незручно. Тому для вимірювання сил пружину закріплюють на панелі, на яку наносять шкалу, градуюючи її відразу в одиницях сили. Саме таку будову мають найпростіші шкільні лабораторні динамометри. Існують й інші види пружинних динамометрів.
7.png8.png