1. Розрахунок опору провідника

Коли в металевому провіднику йде струм, вільні електрони, рухаючись напрямлено, зіштовхуються з йонами кристалічної ґратки металу — провідник чинить опір електричному струмові.

 

Опір провідника залежить від:
• довжини провідника
• площі поперечного перерізу провідника
• роду речовини.

 

 

 

 

  

 

R — опір провідника;
l — довжина провідника;
S — площа поперечного перерізу провідника;
ρ — питомий опір речовини.

 

$R=\rho ·\frac{l}{S}$ => $\rho =\frac{R·S}{l}$

 

Одиниця питомого опору в СІ — ом-метр:

\([ρ]= \)$1\frac{\mathrm{Ом}·{м}^2}{м}$\( = 1\ Ом∙м\)

\( \) 

\( \)Зручніше виражати площу поперечного перерізу провідника у квадратних міліметрах.

 

 

 
\(1, 6\) — клеми;
\(2\) — керамічний циліндр;
\(3\) — металевий дріт (обмотка);
\(4\) — повзунок;
\(5\) — металевий стрижень.

 

 — умовне позначення на схемах

 

Принцип дії повзункового реостата ґрунтується на залежності опору провідника від його довжини. Пересуваючи повзунок уздовж обмотки, плавно збільшують або зменшують довжину ділянки, в якій проходить струм. У результаті опір реостата так само плавно збільшується або зменшується, а це, згідно із законом Ома, приводить до плавної зміни сили струму (настроюють гучність звуку радіоприймача, регулюють яскравість світіння лампи)

 

 

Опір важільних реостатів змінюється стрибками, відповідно стрибками змінюється й сила струму. Важільні реостати застосовують для вмикання і вимикання електродвигунів.