Чому дроти ліній електропередач не натягують сильно, а роблять їх провисаючими?
Для чого на стисках рейок залишають проміжки?
Чому, якщо повітряну кульку винести з кімнати на мороз, то вона зменшиться в об’ємі?
Для чого на стисках рейок залишають проміжки?
Чому, якщо повітряну кульку винести з кімнати на мороз, то вона зменшиться в об’ємі?
Із спостережень можна зробити висновок, що як правило, тверді тіла, рідини й гази під час нагрівання розширюються, а під час охолодження — стискаються.
У тому, що тверді тіла розширюються під час нагрівання, можна переконатися за допомогою пристрою Ґравезанда (винайшов нідерландський фізик Вільгельм Якоб Ґравезанд (\(1688–1742 рр.\))).
У тому, що тверді тіла розширюються під час нагрівання, можна переконатися за допомогою пристрою Ґравезанда (винайшов нідерландський фізик Вільгельм Якоб Ґравезанд (\(1688–1742 рр.\))).
У нагрітому стані кулька не проходить крізь кільце.
Після охолодження кулька крізь кільце проходить.
Після охолодження кулька крізь кільце проходить.
Теплове розширення рідин:
Якщо налити в колбу воду і закрити її корком в який вставлена скляна трубка так, щоб частина рідини була в трубці, то нагрівши воду, помітимо, що рівень води в трубці підвищився.
Теплове розширення газів:
Якщо взяти колбу заповнену повітрям і нагрівати, то повітря почне розширюватись частина його виходить з колби, про що свідчать бульбашки повітря біля отвору трубки.
Виникає питання: чому тіла при нагріванні збільшуються в об’ємі?
Зі збільшенням температури збільшується швидкість руху частинок речовини, в результаті чого збільшується середня відстань між частинками і, відповідно, збільшується об’єм тіла.
І навпаки, зі зниженням температури тіла рух частинок стає повільнішім, міжмолекулярні проміжки зменшуються і зменшується об’єм тіла.
Під час нагрівання на ту саму температуру не всі тіла розширюються однаково.
Тверді тіла та рідини розширюються набагато менше, ніж гази.
Теплове розширення тіла залежить від речовини, з якої тіло виготовлене.
Зі збільшенням температури збільшується швидкість руху частинок речовини, в результаті чого збільшується середня відстань між частинками і, відповідно, збільшується об’єм тіла.
І навпаки, зі зниженням температури тіла рух частинок стає повільнішім, міжмолекулярні проміжки зменшуються і зменшується об’єм тіла.
Під час нагрівання на ту саму температуру не всі тіла розширюються однаково.
Тверді тіла та рідини розширюються набагато менше, ніж гази.
Теплове розширення тіла залежить від речовини, з якої тіло виготовлене.
Зверни увагу!
Однак не всі речовини при нагріванні розширюються, а при охолодженні зменшуються в розмірах.
Вода, наприклад, має найбільшу густину при \(4 °С\) (точніше \(3,98 °\)С).
Завдяки таким властивостям води річки, моря й океани не промерзають до дна навіть у сильні морози (вода за температури 4 °С має найбільшу густину, тому опускається на дно водойми).
Одним із чинників утворення вітру, що зумовлює зміну погоди, є те, що поверхня Землі прогрівається нерівномірно, тому повітря біля її поверхні розширюється також нерівномірно.
Виникнення течій в морях і океанах — також результат нерівномірного прогрівання води.
Явище теплового розширення широко використовується в техніці та побуті.
Наприклад, для автоматичного вимкнення нагрівальних пристроїв (наприклад, чайника) використовують біметалічні пластинки. У разі збільшення температури одна металева смуга розширюється набагато більше, ніж друга смуга, виготовлена з іншого металу, тому пластинка вигинається й розмикає електричне коло.
Завдяки тепловому розширенню повітря в кімнаті прогрівається рівномірно. Теплове розширення слід обов’язково брати до уваги під час будівництва мостів і ліній електропередач, прокладання труб опалення, укладання залізничних рейок, виготовлення залізобетонних конструкцій.
Джерела:
Фізика : підруч. для 8 кл. загальноосвіт. навч. закл. / [В. Г. Бар’яхтар Я. Божинова, С. О. Довгий, О. О. Кірюхіна] ; за ред. В. Г. Бар’яхтара О. Довгого. — X. : Вид-во «Ранок», 2016. — 240 с. : іл., фот.
Джерела:
Фізика : підруч. для 8 кл. загальноосвіт. навч. закладів / Т. М. Засєкіна, Д. О. Засєкін. — К. : УОВЦ «Оріон», 2016. — 256 с.
Джерела:
https://www.fizikanova.com.ua