Протягом багатьох століть паливо було практично єдиним джерелом енергії для людства.
 
Енергію палива використовують:
• Автомобілі та інші транспортні засоби.
• Для обігрівання житла та приготування їжі.
• У виробничих процесах (металургія,).
• Для вироблення електроенергії на теплових електростанціях.
 
Газ, нафта, вугілля є викопними ресурсами і їх запаси обмежені. 
Через декілька десятків років звичні зараз види палива опиняться на межі зникнення.  
Що ж робити?
  
Три напрями розв’язання проблеми майбутнього «енергетичного голоду»:
1. Економія наявних викопних ресурсів. Ідеться про використання нових технічних рішень — енергозбережувальних технологій.
2. Поступова заміна палива з викопних ресурсів на паливо, одержуване з рослин.
Зараз уже використовують два типи технологій виробництва рослинного палива: видобування замінників бензину з рослин, що містять цукор, та переробляння на дизельне паливо олії, одержуваної з деяких рослин (наприклад, рапсу).
3. Використання альтернативних джерел енергії.
У XX ст. помітну роль стали відігравати альтернативні джерела енергії (гідроелектростанції, атомні електростанції, вітрогенератори, сонячні батареї).
Викопних запасів урану — палива для атомних станцій — вистачить на кілька сотень років. У багатьох країнах (Франція, Україна, США) цей вид виробництва електричної енергії є одним із провідних. Так, в Україні на атомних станціях виробляють близько половини всієї електроенергії.
Невичерпним джерелом може стати термоядерна енергія. Запасів важкого водню — палива для термоядерного синтезу — у Світовому океані вистачить на багато тисячоліть.
  
Чи можливо зекономити на комунальних послугах вже зараз?
Сучасні принципи енергозбереження полягають не лише в застосуванні певних новинок, нехай і унікальних. Принциповим є завдання комплексного використання кількох технологій.
Напрями енергозбереження:
• заміна традиційних вікон на склопакети;
• утеплення дверей;
• нанесення спеціального теплозахисного покриття на зовнішні стіни будинку;
• установлення електричного або газового котла для нагрівання гарячої води;
• застосування економних ламп та електричних приладів з невеликим споживанням енергії.
Вплив теплоенергетики на природу:
• кислотні дощі (спричинені викидами електростанцій);
• парниковий ефект (спричинює підвищення температури поверхні Землі);
• забруднене повітря газовими та аерозольними викидами;
• руйнування озонового шару;
• забруднення ландшафту (знищення лісів, рослинності, диких тварин, плодоносного шару);
• забруднення ґрунтових вод стічними викидами ТЕС та інших промислових об'єктів;
• акустичне (шум), електромагнітне і електростатичне забруднення навколишнього середовища;
Щоб уникнути таких катастрофічних наслідків, у 1997 р. в м. Кіото (Японія) уряди багатьох країн підписали так званий Кіотський протокол. Згідно із цим документом для кожної країни світу визначено максимальний об’єм викидів вуглекислого газу (від промислових і побутових джерел разом). Якщо цей об’єм перевищено, то країна-порушник сплачує певну суму штрафу, яку потім використовують для зниження рівня викидів. У 2015 р. Кіотський протокол був доповнений Паризькою угодою, в якій окреслено подальші перспективи обмеження викидів.
Джерела:
Фізика : підруч. для 8 кл. загальноосвіт. навч. закл. / [В. Г. Бар’яхтар Я. Божинова, С. О. Довгий, О. О. Кірюхіна] ; за ред. В. Г. Бар’яхтара О. Довгого. — X. : Вид-во «Ранок», 2016. — 240 с. : іл., фот.
Фізика : підруч. для 8 кл. загальноосвіт. навч. закладів / Т. М. Засєкіна, Д. О. Засєкін. — К. : УОВЦ «Оріон», 2016. — 256 с.
https://www.fizikanova.com.ua