Теорія:

Будь-яка речовина може переходити з одного агрегатного стану в інший.
Пароутворення — процес переходу речовини з рідкого стану в газоподібний.
Рідина може перетворитися на газ двома способами: випаровуванням і кипінням.
Випаровування — це процес пароутворення з вільної поверхні рідини.
Молекули рідини безперервно рухаються, постійно змінюючи як значення, так і напрямок швидкості свого руху.
Серед молекул поверхневого шару рідини завжди є такі, що «намагаються» вилетіти з рідини. Ті молекули, що в певну мить рухаються повільно, не зможуть подолати притягання сусідніх молекул і залишаться в рідині.
Якщо ж поблизу поверхні опиниться «швидка» молекула, то її кінетичної енергії буде достатньо, щоб виконати роботу проти сил міжмолекулярного притягання, і вона вилетить за межі рідини.
Зверни увагу!
Випаровування рідин відбувається за будь-якої температури  (в рідині завжди є молекули, які рухаються досить швидко).
Випаровування супроводжується поглинанням енергії (під час випаровування виконується робота проти сил міжмолекулярного притягання та проти сил зовнішнього тиску).
Під час випаровування, якщо рідина не отримує енергії ззовні, вона охолоджується (під час випаровування рідину залишають найшвидші молекули, то середня кінетична енергія решти молекул зменшується).
Швидкість випаровування залежить від температури рідини.
Зі збільшенням температури рідини збільшується кількість «швидких» молекул, тому дедалі більша їх кількість має змогу подолати сили міжмолекулярного притягання й вилетіти за межі рідини.
  
Швидкість випаровування залежить від площі поверхні рідини.
Чим більша площа поверхні рідини, тим більше на цій поверхні «швидких» молекул і тим швидше рідина випаровується.
  
Швидкість випаровування залежить від виду рідини.
Повільніше випаровуються ті рідини, молекули яких сильніше взаємодіють одна з одною.
 
Швидкість випаровування залежить від руху повітря.
Біля поверхні рідини завжди існує «хмара» молекул, які повилітали з неї. Якщо є вітер, то він відносить молекули, що вилетіли з рідини, і не дає їм змоги повернутися.
Конденсація — процес переходу речовини з газоподібного стану в рідкий.
Кипіння — це процес пароутворення, який відбувається в усьому об'ємі рідини й супроводжується утворенням і зростанням бульбашок пари.
Температура кипіння — температура, за якої рідина кипить.
Зверни увагу!
Під час кипіння температура рідини не змінюється.

Зі збільшенням зовнішнього тиску температура кипіння рідини зростає.
Зі зменшенням зовнішнього тиску температура кипіння рідини знижується.

Температура кипіння залежить від наявності в рідині розчиненого газу.
Якщо довго кип’ятити воду, в такий спосіб видаливши з неї розчинений газ, то повторно за нормального тиску цю воду можна буде нагріти до температури, яка перевищує \(100 °С\). Таку воду називають перегрітою.
Джерела:
Фізика : підруч. для 8 кл. загальноосвіт. навч. закл. / [В. Г. Бар’яхтар Я. Божинова, С. О. Довгий, О. О. Кірюхіна] ; за ред. В. Г. Бар’яхтара О. Довгого. — X. : Вид-во «Ранок», 2016. — 240 с. : іл., фот.
Фізика : підруч. для 8 кл. загальноосвіт. навч. закладів / Т. М. Засєкіна, Д. О. Засєкін. — К. : УОВЦ «Оріон», 2016. — 256 с.
https://www.fizikanova.com.ua