У разі відсутності джерела світла неможливо нічого побачити. Якщо ж джерело світла є, ми бачимо не тільки саме джерело, а й предмети, які відбивають світло, що йде від джерела.
 
Для встановлення законів відбивання світла скористаємося оптичною шайбою.
 
128.jpg
 
СО — падаючий промінь (напрямок пучка світла, який падає);
ОК — відбитий промінь (напрямок відбитого пучка світла);
ОВ — перпендикуляр до поверхні дзеркала, проведений із точки падіння О;
Кут α — кут падіння (утворений падаючим променем і перпендикуляром);
Кут β — кут відбивання (утворений відбитим променем і перпендикуляром).
 
Вимірявши кути α і β, можна переконатися, що вони є рівними. Якщо пересувати джерело світла краєм диска, кут падіння світлового пучка змінюватиметься і відповідно змінюватиметься кут відбивання, причому щоразу кути падіння і відбивання світла будуть рівними.
Закони відбивання світла:
1. Промінь падаючий, промінь відбитий і перпендикуляр до поверхні відбивання, проведений із точки падіння променя, лежать в одній площині.
2. Кут відбивання дорівнює куту падіння: α = β
Що відбудеться якщо падаючий промінь спрямувати шляхом відбитого?
Оборотність світлових променів:
Якщо падаючий промінь спрямувати шляхом відбитого, то відбитий промінь піде шляхом падаючого.
 Що ми бачимо кожного разу коли підходимо до дзеркала?
 
Розглянемо, як утворюється зображення в плоскому дзеркалі (рис. а).
 
129.jpg
 
132.jpg — джерело світла
131.jpg — падаючі промені
130.jpg — відбиті промені
 
Якщо продовжити відбиті промені в протилежному напрямку (за дзеркало), усі вони перетнуться в точці 133.jpg.
 
Точка 1324.jpg — уявне зображення точки 135.jpg.
Зверни увагу!
Плоске дзеркало завжди дає уявне зображення.
З’ясуємо, як розташовані предмет і його зображення відносно дзеркала (рис. б).
 
141.jpg
 
Розглянемо промінь 136.jpg.
137.jpg
 
139.jpg та 140.jpg є симетричним відносно поверхні плоского дзеркала.
 
Зверни увагу!
Предмет і його зображення симетричні відносно поверхні плоского дзеркала.
Це означає, що зображення предмета:
1) розташоване на тій самій відстані від поверхні дзеркала, що й предмет 143.jpg;
2) дорівнює за розміром самому предмету;
3) пряма, яка сполучає точку на предметі з відповідною їй точкою на зображенні, є перпендикулярною до поверхні дзеркала.
 
Чому в дзеркалі можна побачити своє зображення, а на папері ні?
 
Залежно від якості поверхні розрізняють дзеркальне та розсіяне (дифузне) відбиття.
Дзеркальне відбивання світла — це відбивання світла від гладенької поверхні.
146.jpg
Розсіяне (дифузне) відбивання світла — це відбивання світла від нерівної, шорсткої поверхні.
147.jpg
 
Чи існує ще якесь фізичне явище, окрім відбивання світла, що впливає на можливість бачити предмети?
Так, існує це поглинання світла. Адже світло не тільки відбивається від фізичних тіл, але й поглинається ними. Найкращі відбивачі світла — дзеркала: вони можуть відбивати до \(90 %\) падаючого світла. Добрими відбивачами світла є тіла білого кольору, а от чорна поверхня поглинає практично все світло, що падає на неї.
Джерела:
1. Фізика : підруч. для 9 кл. загальноосвіт. навч. закл. / [В. Г. Бар’яхтар С. О. Довгий, Ф. Я. Божинова, О. О. Кірюхіна] ; за ред. В. Г. Бар’яхтара С. О. Довгого. — Харків : Вид-во «Ранок», 2017. — 272 с. : іл., фот.
2. Фізика : підруч. для 9-го кл. загальноосвіт. навч. закл. / В.Д. Сиротюк. — Київ : Генеза, 2017. — 248 с. : іл.
3. Фізика : підруч. для 9 кл. загальноосвіт. навч. закладів / Т. М. Засєкіна, Д. О. Засєкін. — К. : УОВЦ «Оріон», 2017. — 272 с. : іл.