Кругообіг гірських порід — безперервний процес перетворення одні види гірських порід в інші.
 
Круговорот1.png
 
Кругообіг гірських порід у природі чудово описаний відомим геологом Олександром Євгеновичем Ферсманом:
 
Усюди навколо нас триває напружена хімічна робота. Усюди старі тіла переробляються в нові, опади лягають на опади, накопичуються мінерали; зруйнований і вивітрений мінерал змінюється іншим, непомітно на вільну поверхню лягають нові й нові шари... Так поступово продукти руйнування Землі випадають із нашої влади діячів поверхні та, закриваючись новими опадами, переходять у чужі для них умови глибин. А у глибинах породи воскресають в абсолютно новому вигляді. Там вони стикаються з розплавленим океаном магми, який проникає в них, то розчиняючи, то знову викристалізовуючи мінерали. Так опади поверхні знову стикаються з магмою глибин, і частка кожної речовини робить багато разів свій довгий шлях у вічному русі.
Ферсман.jpg
 
Ферсман Олександр Євгенович (\(1883\) – \(1945\)) — геохімік (фахівець із земних надр) і мінералог (фахівець із мінералів).

Крім викладання в Московському університеті він займався дослідницькою діяльністю і особисто брав участь у геологічних експедиціях. Ним були відкриті Мончегорське мідно-нікелеве родовище, Хібінське родовище апатитів (основна сировина для виробництва фосфорних добрив), родовище сірки в Середній Азії та ін. Ферсман був відомим знавцем дорогоцінних і виробних каменів. На його честь названі такі рідкісні мінерали, як ферсміт і ферсманіт.
Осадові гірські породи, які утворені за рахунок вивітрювання магматичних порід, у рухливих зонах земної кори знову занурюються у зону високих температур і тисків. Там вони переплавляються і утворюють магму — джерело нових магматичних порід. Після підняття цих порід на земну поверхню і дії процесів вивітрювання знову відбувається їх трансформація в нові осадові породи.
Круговорот11.png
Схема перетворення гірських порід