Рельєф Землі формувався протягом тривалого часу. Періоди горотворення змінювалися відносно спокійними періодами розвитку земної кори.
Виділяють 5 періодів горотворення. Найдавнішим є байкальський, сучасним, а отже наймолодшим, є альпійський.
Вулканічні гори — гори, які виникають у результаті виверження вулкана і виливу лави на поверхню.
Брилові гори — гори, утворені окремими брилами ділянок земної кори, які переміщаються вгору і вниз по розломах. Підняті блоки — горсти — утворюють гірські хребти, опущені блоки — грабени — утворюють міжгірські западини.
Складчасто-брилові гори — гори, сформовані в результаті розривів зім'ятих у складки гірських порід і підняття їх на різну висоту окремими блоками. Вони утворюються після руйнування складчастих гір.
Складчасті гори — гори, складені зім'ятими у складки гірськими породами, що формуються в рухомих ділянках земної кори на межах зіткнення літосферних плит.
На поверхні літосферних плит, які повільно рухаються, накопичуються гірські породи горизонтальними шарами. При зіткненні плит товщі порід згинаються і зминають у складки різної величини і крутизни. Опуклі складки утворюють гірські хребти, а угнуті складки — міжгірські западини.
На ранніх стадіях розвитку характерною рисою складчастих гір є відповідність гірських хребтів опуклим складкам, а знижень між хребтами — угнутим. У подальшому піднімання складок супроводжується їх розривами, але все одно складчаста структура переважає над бриловою. Складчасті гори утворюють на Землі два гігантських складчастих пояси — Тихоокеанський (Анди, Кордильєри, гори островів західних окраїн Тихого океану) та Альпійсько-Гімалайський.
Складчасті пояси та сейсмічні області
Альпійсько-Гімалайський гірничо-складчастий пояс
Близько \(200\) млн років тому між \(2\) континентами Лавразією та Гондваною існував океан — Тетіс (на честь давньогрецької богині моря). На окраїнах цього океану розташовувався гігантський вулканічний пояс. Вивергалися численні вулкани, розривалася і спучувалася земна кора. Так почав формуватися Альпійсько-Гімалайський гірничо-складчастий пояс.
Приблизно \(206\) млн років тому від Гондвани, яка складалась із сучасних материків Південна Америка, Африка, Антарктида, Австралія, а також півострова Індостан і острова Мадагаскар, відколовся Індостан. Він став рухатися на північ і \(50\) млн років тому зіткнувся з південною частиною Азії. В результаті сильного зіткнення утворилися найвищі гори на планеті — Гімалаї.
Утворення гір
\(45\) млн років тому тоді ще острів Італія, дрейфуючи в північному напрямку, з'єднався з Південною Європою. В результаті зіткнення утворилися гори Альпи. При зіткненні Аравійської плити з Євразією утворилися гори Кавказу, гірські системи Туреччини та Ірану. Після зіткнення Піренейського півострова з Південною Францією з'явилися Піренеї. Балкани і Карпати виникли після зближення Євразії з Африкою.
У результаті цих процесів від океану Тетіс залишилися лише моря — Середземне, Чорне, Азовське та Каспійське. Так поступово сформувався Альпійсько-Гімалайський гірничо-складчастий пояс.
Анди і Кордильєри
Анди і Кордильєри стали утворюватися в результаті зіткнення літосферних плит Північної та Південної Америки з Тихоокеанською. Оскільки континентальна земна кора товще, але легше, ніж тонка і важка океанічна, переміщення континентів викликало занурення частини дна Тихого океану під них. Це викликало нагромадження один на одного шарів гірських порід, утворення складок. Ішла бурхлива вулканічна діяльність, відбувалися землетруси, та активно росли гірські хребти.
Рух літосферних плит відбувається і зараз. Завдяки цим рухам гірські хребти Північної і Південної Америки продовжують рости, на даних територіях часто відбуваються землетруси і виверження вулканів.