Льодовиковий рельєф — форми рельєфу, створені діяльністю льодовиків у сукупності з талими льодовиковими водами.
Льодовики, як і текучі води, змінюють поверхню суші. Рухаючись, льодовики руйнують гірські породи, формують зниження, шліфують скелі та залишають на них глибокі подряпини.
Льодовики — це скупчення льоду, що рухаються по земній поверхні.
Рухаючись по поверхні суші, льодовики згладжують скелі, виорюють улоговини, переміщують зруйновані гірські породи. Відкладення цих порід утворюють моренні пагорби і гряди.
Морена — скупчення уламків гірських порід, які переносяться або відкладені льодовиками. Відповідно розрізняють рухомі і відкладені морени.
Ками (від нім. кamm — «гребінь») — куполовидні крутосхильні безладно розкидані пагорби, що складаються з шаруватих відсортованих пісків, супісків, суглинків із домішкою гравію та прошарків глини, відкладених проточними талими льодовиковими водами.
Ози (від швед. ås — «хребет, гряда»), або ескери (від ірл. eiscir — «гряда або височина») — лінійно витягнуті, вузькі ґрунтові вали висотою до кількох десятків метрів, завширшки від \(100\) – \(200\) м до \(1\) – \(2\) км і завдовжки (з невеликими перервами) до декількох десятків, рідко сотень, кілометрів.
Друмліни — довгасті пагорби обтічної еліптичної форми з матеріалу переважно основної морени.
При таненні льодовиків із принесеного водою піску формуються піщані рівнини — зандри. Улоговини, утворені льодовиками, часто заповнюються водою, перетворюючись у льодовикові озера.
Льодовик Росса
Шельфовий льодовик Росса в Антарктиді утворює нездоланний бар'єр своєю зверненою до моря стороною. У \(1840\) році капітан Джеймс Кларк Росс, один із найдосвідченіших арктичних мореплавців Британії, відправився на південь і зміг прорватися через пояс льоду в води, тепер відомі як море Росса. Ним був відкритий острів, пізніше названий на його честь, а на схід від нього — гряда, яку назвали Бар'єром Вікторії і про яку Росс писав: «... у нас був такий же шанс подолати цю масу, як якщо б ми намагалися проплисти крізь скелі Дувра». Росс побачив крижані обриви висотою від \(46\) до \(61\) м, що нависали над його кораблями, і на південь не було видно нічого, крім безкрайньої крижаної рівнини.
Шельфовий льодовик Росса — це крижана плита, близька до трикутної форми, товщина якої коливається від \(183\) м біля крижаного бар'єра переднього її краю до \(1300\) м у зверненої до суші частини. Площа льодовика дорівнює \(542344\) км² — це більше території Іспанії та майже дорівнює площі Франції. Оскільки льодовик знаходиться на плаву, то піднімається і опускається під дією припливів і відливів. Великі шматки шельфового льоду відламуються і перетворюються у столові айсберги; найбільший із зареєстрованих, площею \(31080\) км², перевищував за розмірами Бельгію. Шельфовий льодовик Росса живиться льодовиками, що спускаються із Трансантарктичних гір.