Повільні рухи земної кори для людини практично непомітні та безпечні. Однак земна кора може відчувати і дуже швидкі зрушення — землетруси.
Землетруси — це швидкі коливання земної кори, викликані підземними поштовхами.
Землетруси виникають через зсув гірських порід у глибоких надрах Землі. Ці зміщення відбуваються в осередках землетрусів.
Осередок землетрусу — підземний простір, в якому розриваються і зміщуються гірські породи.
Осередки землетрусів найчастіше виникають на глибині до \(10\) км. Однак вони можуть бути і більш глибинними — до \(700\) км.
Від осередків землетрусів через земну кору поширюються коливання, що досягають поверхні Землі. Чим більше глибина осередку і сила поштовху в ньому, тим більше площа землетрусу і його сила. Найсильніші землетруси відбуваються в епіцентрі.
Епіцентр землетрусу — місце на земній поверхні, розташоване безпосередньо над осередком.
Руйнівний вплив сейсмічних хвиль
Осередок землетрусу виникає в результаті розриву і зсуву пластів гірських порід. Створюється величезний тиск, гірські породи, які оточують осередок, спочатку стискаються, потім розширюються, і утворюються сейсмічні хвилі — зміщення частинок гірських порід. Джерелом сейсмічної хвилі може бути землетрус, вибух, вібрація або удар. Сейсмічні хвилі (поздовжні та поперечні) поширюються від осередку землетрусу на всі сторони.
Поздовжня хвиля досягає поверхні Землі першою. Поперечна хвиля відстає від поздовжньої, але сила її удару більша, ніж у поздовжньої хвилі. Саме тому під час землетрусу за першим поштовхом слідує другий, більш руйнівний.
Як відбуваються землетруси?
У \(1887\) році під час Алматинського землетрусу, найбільшого серед азіатських, видатний геолог і географ Іван Васильович Мушкетов вивчив, що ж все-таки відбувається під час землетрусу.
\(27\) травня \(1887\) року напередодні землетрусу зазначалася неспокійна поведінка домашніх тварин: вони відмовлялися від їжі, намагалися втекти. Вранці \(28\) травня о \(4\) годині \(35\) хвилин пролунав підземний гул і сильний поштовх, який тривав не більше секунди. Через кілька хвилин знову почувся гул, і почалися сильні підземні поштовхи. У будинках стали вилітати шибки, посипалася штукатурка, руйнувалися стіни і стелі. Удари і струси тривали весь день. У результаті в місті Алма-Аті з \(1800\) будинків лише кілька уціліло.
У горах виникли тріщини та обвали, на поверхню вийшли потоки підземних вод. Глинистий ґрунт на схилах гір почав переміщатися вниз до підніжжя гір, захоплюючи щебінь і валуни. Один з таких потоків досяг \(0,5\) км завширшки і \(10\) км завдовжки.
Іван Васильович Мушкетов (\(1850\) – \(1902\)) — учений, геолог і географ, професор Петербурзького технічного університету, знаменитий мандрівник, член Імператорського Російського Географічного Товариства. Дослідник Середньої Азії, проводив геологічні вишукування на Уралі, на Кавказі, а також вишукування для будівництва Кругобайкальской залізниці (Транссибірська магістраль) у Східному Сибіру.