Після відкриття Америки і здійснення перших навколосвітніх подорожей питання про існування у Південній півкулі невідомих до цього материків залишався відкритим. Учені припускали, що якийсь материк оточує весь Південний полюс.
Карта Typus Orbis Terrarum Абрахама Ортелія (\(1589\))
Невідому Південну Землю (лат. Terra Australis Incognita — Терра Аустраліс Інкогніта) намагалися знайти португальці, іспанці, голландці, англійці.
У \(1606\) р. експедиція Луїса Ваеса Торреса досягла східних берегів Австралії. Трохи пізніше вони опинилися і біля західних берегів материка.
Луїс Ваес де Торрес (\(1560\) – \(1614\)) — іспанський мореплавець. Торрес у якості командира одного із трьох кораблів експедиції Педро Фернандеса Кіроса, а саме «Сан-Педро», вирушив на пошуки «Південної землі» (Австралії). Кораблі вийшли з перуанського міста Кальяо у грудні \(1605\) року, та у травні \(1606\) року вони досягли островів, які Кірос назвав «Austrialia de Espiritu Santo» (зараз — Нові Гебріди). Під час плавання кораблі Кіроса і Торреса розійшлися. Після безуспішних спроб Луїса знайти уламки корабля Кіроса, мореплавець разом із командиром третього корабля експедиції Дієго де Прадо-і-Товар вирішив продовжити морське плавання. У ході нього було відкрито південне узбережжя острова Нова Гвінея, а також протоку, що відокремлює цей острів від Австралії. \(27\) жовтня \(1606\) року Торрес досяг західної частини Нової Гвінеї, та \(22\) травня прибув до Маніли, де, верогідно, провів залишок свого життя.
У цьому ж році (\(1606\)) голландський мореплавець Віллем Янсзон першим з європейців висадився на Австралійському континенті.
Віллем Янсзон (\(1570\) – \(1632\)) — голландський мореплавець, адмірал, перший з європейців, який досягнув берегів Австралії. \(18\) листопада \(1605\) року Янсзон вийшов на судні «Duyfken» із Бантама у сторону західного узбережжя острова Нова Гвінея. Потім мандрівник перетнув східну частину Арафурського моря, не помітив при цьому протоку Торреса, проплив до затоки Карпентарія, а \(26\) лютого \(1606\) року висадився на березі річки Пеннефазер у західній частині півострова Кейп-Йорк, трохи на північ від сучасного міста Уейпа. Згодом мандрівник склав карту близько \(320\) км дослідженого їм узбережжя, яке він вважав частиною острова Нова Гвінея. Відкриті землі виявилися занадто заболоченими, а аборигени — ворожими, у липні \(1606\) року Янсзон взяв зворотний курс на Бантем.
У \(1642\) р. голландська експедиція Абеля Тасмана відкрила острів біля південних берегів Австралії. Острів отримав назву на честь керівника — Тасманія. Експедиція також досліджувала острова Нової Зеландії. В \(1644\) р. Тасман довів існування великого Південного материка, пройшов уздовж його північного узбережжя.
Абель Тасман (\(1603\) – \(1659\)) — голландський мореплавець, дослідник і купець. Отримав світове визнання за очолювані ним морські походи у \(1642\) – \(1644\) роках. Першим серед відомих європейських дослідників досягнув берегів Нової Зеландії, Тонга і Фіджі. Зібрані під час його експедицій дані допомогли довести той факт, що Австралія є окремим континентом. Ім'я мореплавця носять острів Тасманія та Тасманове море.
Португалія, Іспанія та Голландія приховували свої великі відкриття. Дослідження Австралії припинилися більш ніж на \(100\) років.
Подорожі англійського мандрівника Джеймса Кука в кінці XVIII століття остаточно підтвердили існування Австралії.
