Перші прилади для визначення напрямків сторін горизонту були відомі ще до нашої ери. Вони складалися з бронзової тарілки і магнетитової ложки. Ложку розкручували, і, коли вона зупинялася, ручка ложки показувала на південь.

Стародавній прилад для визначення сторін горизонту
Згодом була винайдена магнітна стрілка. Компас видозмінився, його будова стала складнішою. Компас почав складатися з намагніченої голки, укріпленої на пробці і вміщеній в посудину з водою. Такі прилади встановлювалися на кораблях.

Давній компас
Компас був винайдений близько \(692\) року, в Стародавньому Китаї. Уміння орієнтуватися за компасом китайці використовували під час військових походів і торгових подорожей.
Визначення часу за тінню від гномонів започаткували у Вавилонії. З Вавилонії гномони поширились на Стародавній Єгипет, Індію та Китай, а у \(VI\) столітті до н. е. їх перейняла Стародавня Греція. У \(547\) році до н. е. грецькі філософи Анаксимандр і Анаксимен звели на площі у Спарті гномон, який визначав усі денні години.