Загальногеографічна карта, на якій відображено невеликі ділянки земної поверхні та яка має масштаб від \(1\):\(100000\) до \(1\):\(10000\), називається топографічною картою.
На топографічній карті відображають населені пункти, промислові та сільськогосподарські об’єкти, річки та озера, дороги, рельєф, рослинний покрив та кордони.
Робота з топографічною картою
На топографічній карті рельєф зображають за допомогою горизонталей.
Горизонталі — ліній, які сполучають точки з однаковими показниками абсолютної висоти.
Горизонталі зображують коричневим кольором. Залежно від масштабу карти, горизонталі проводять через \(1\), \(5\), \(20\), \(200\) м.
 
Схил крутіший в тому випадку, коли горизонталі розміщені ближче одна до одної.
 
У терміна «горизонталь» є слово-синонім — ізогіпси.
 
Термін ізогіпс походить від двох грецьких слів isos — «рівний» та hypsos — «висота».
 
Спосіб зображення нерівностей земної поверхні за допомогою ізогіпсів був винайдений в \(1744\) році англійським математиком Ч. Хаттоном.
Короткі лінії, які відображають, в якому напрямку знижується рельєф, називаються бергштрихами.
 
Горизонталі.jpg
 
Елементи топографічної карти
 
горизонталями.png
 
Зображення пагорба та западини горизонталями