Фейк
Пропагандисти й маніпулятори у медіа доволі часто вдаються до такої «зброї масового ураження», як фейк.
Фейк використовують у пропаганді, для того щоб дезінформувати (ввести в оману), залякати, деморалізувати аудиторію, викликати в людей недовіру, агресію, спровокувати їх на конфлікти, заплямувати чиюсь репутацію, посіяти паніку в суспільстві.
 
Сфери поширення фейків — засоби масової інформації та соціальні мережі. Поняття фейку тут охоплює не тільки неправдиві текстові (вербальні) повідомлення, спотворені оригінальні тексти, а й світлини, підроблені у фотошопі, відеоролики, змонтовані у відеоредакторі або зняті в інший час чи в іншому місці, акаунти вигаданих осіб, сторінки в соціальних мережах, навмисно створені від імені інших (зазвичай відомих) людей.
Зверни увагу!
Оскільки фейки — це не просто недостовірна інформація, а навмисно спотворена, несправжня, то їх потрібно вчасно виявляти, спростовувати, інформувати про них громадськість.
Приклад:
Укрпошта буде спалювати всі посилки з Китаю.
Опубліковано 24.01.2020, 22:06
У зв’язку зі спалахом в Китаї коронавірусу в Укрпошті планують візуально перевіряти вміст посилок на наявність небезпечних бактерій, або відразу спалювати всі посилки, які надходитимуть з цієї країни. Про це повідомляє видання «Урядовий кар’єр».
Особливо ретельно перевірятимуться посилки, з яких лунають кашель та чхання.
«Дезінфікувати посилки дуже дорого, легше спалити, — повідомило журналістам анонімне джерело в керівництві Укрпошти. — Ми давно готувалися до такого роду епідемій та періодично спалювали кожну п’яту посилку заради профілактики.»
В компанії передбачають виникнення численних конфліктів, тому листоношам офіційно дозволять бити незадоволених клієнтів і використовувати матюки для самозахисту.

При цьому невідомо, чи буде Укрпошта закуповувати вогнемети від компанії Ілона Маска The Boring Company, чи обмежиться сірниками, які можна купити у кожному відділенні компанії.

«Проте є спосіб уникнути знищення посилки, — додало анонімне джерело. – Відправник може надіслати довідку про те, що він повністю здоровий. Довідка повинна бути перекладена на українську мову і завірена нотаріусом, черговим лікарем найближчої поліклініки та консулом КНР протягом двох годин після отримання посилки.»

Чи небезпечний вірус для коней, якими зараз перевозять посилки, поки невідомо. Директор Укрпошти не зміг прокоментувати цю новину, тому що зайнятий купівлею золотого вертольота.
Як відрізнити справжню інформацію від маніпуляції?
Кожен повинен вміти розпізнавати фейкову інформацію, хоча це зробити нелегко. Адже фейк створюється таким чином, аби переконати аудиторію у правдивості поданої інформації, змусити кожного з нас не лише повірити в неї, а ще й відреагувати, зокрема, перепостити, переказати, переслати фейкове повідомлення іншому — клікбейт.
Фахівці пропонують розпізнавати фейк за такими ознаками:
1) сенсаційний заголовок, який шокує, провокує;
2) сенсаційність повідомлення, скандальний характер події, що набуває широкого розголосу й ганьбить її учасників;
3) емоційність інформації, тенденційність висвітлення теми;
4) нагнітання негативу, очорнення, звернення до таких емоцій людини як страх, тривожність, гнів, відраза;
5) подання однієї позиції (порушення балансу поглядів);
6) відсутність посилань на джерела чи незалежні джерела та/або наявність посилань на безіменні авторитети, на імена невідомих (маловідомих) експертів, на західні ЗМІ, на очевидців, які воліють бути неназваними тощо;
7) абсурдність (лат. absurdus — безглуздий) інформації з погляду правдоподібності, здорового глузду (те, у що взагалі важко повірити).
Олена Шкарпова, редакторка проекту VoxCheck, пропонує у відео \(5\) простих правил, які допоможуть відрізнити правду від брехні:
  
Як перевірити фото.
Фахівці радять завжди дивитися на джерело знімку. «Фотографії, опубліковані на популярних і авторитетних сайтах новин, як-от New York Times, швидше за все, будуть справжніми, а от ті, що походять з невідомих медіа ресурсів, блогів або Facebook, — не завжди».
Проте й надійні джерела іноді помиляються. Тоді просто спитай себе, чи не є фотографія надто хорошою, щоб бути правдою. Якщо виникли сумніви — можна перевірити фото за допомогою пошуку зображень на сайтах tineye.com або Google Images. Це хороший спосіб дізнатися, чи не було фото вже визначене як фейкове.
Такі надійні сайти, як, приміром, snopes.com, перевіряють багато вірусних зображень.
Приклад фотофейку. Більш детально — тут.
 
Українська вишиванка.png
 
Для перевірки достовірності інформації можна скористатись спеціальними сайтами — «Stop. Fake», «ДетекторМедіа», «VoxCheck», Інституту масової інформації та інші. А для перевірки статистичної інформації — сайти відповідних організацій.
Зверни увагу!
Новини повинні бути сформульовані стисло, чітко та без коментарів і відповідати на \(5\) основних питань — Хто? Що? Коли? Де? Як?
Джерела:
Бакка Т.В., Марголіна Л.В., Мелещенко Т.В. «Громадянська освіта» 10 клас.
Васильків І.Д., Кравчук В.М., Сливка О.А., Танчин І.З., Тимошенко Ю.В., Хлипавка Л.М. «Громадянська освіта» 10 клас.
Вербицька П.В., Волошенюк О.В., Горленко Г.О., Кендзьор П.І., Козорог О.Г., Маркусь Н.І., Махун Л.П.,Педан-Слєпухіна О.Л., Ратушняк С.П., Ситник Е.В. «Громадянська освіта» 10 клас.
Гісем О.О., Мартинюк О.О. «Громадянська освіта» 10 клас.