Ти вже дізнався, що медіа впливають на спосіб життя, мислення, формування світогляду, цінностей, можуть змінювати настрої, бажання, поведінку аудиторії. З метою впливу на масову свідомість у медіапросторі використовують різні маніпуляції, що здійснюють психологічний вплив на суспільство через передачу інформації засобами медіа.
Виділяють \(3\) типи неправдивої інформації:
Але лише \(2\) з них є маніпуляціями. В той же час маніпулятивних прийомів є набагато більше.
За допомогою різних маніпулятивних прийомів нав’язуються певні ідеологічні кліше, штампи сприйняття дійсності й реакції на події. Під впливом маніпуляцій можна послабити/посилити існуючі ставлення (стереотипи) до подій або змінити їх.
Прийоми медіаманіпуляцій
До найпоширеніших прийомів медіаманіпуляцій належать такі:
1. Контролювання інформаційних потоків, «порядок денний»: висвітлення лише тієї достовірної інформації, яка потрібна маніпуляторові. Йдеться, отже, про навмисне замовчування суспільно значущої інформації, ігнорування фактів, їх фільтрацію, зокрема й через цензуру.
Приклад:
Автокатастрофа на дорозі;
Народження ведмежати в зоопарку;
Загибель солдата на фронті;
Підписання важливої міжнародної угоди.
Яка з цих подій попаде на першу полосу новин, а яка взагалі не буде висвітлена, залежить від гейткіпера.
2. Фабрикування фактів. Фабрикувати означає виготовляти, штучно створювати «факти», а не відображати реальний стан справ. Для позначення неправдивої, сфальшованої інформації існує поняття «фейк». Оскільки фейкову інформацію масово поширюють сучасні медіа, то на її ознаках ми зупинимося далі докладніше.
3. Дозування інформації (Зміна змісту інформації через втрату її справжнього контексту). Повідомляють лише частину відомостей, а решту ретельно приховують. Як результат, картина реальності спотворюється. Так буває тоді, коли цитату, фрагмент відео спеціально виривають із цілісного тексту або коли медіаповідомлення тенденційно конструюють із різних фрагментів.
4. Навішування (наклеювання) ярликів: безпідставно звинувачувати когось у чомусь, приписувати негативні якості, соціально несхвалювані вчинки, ганебну поведінку для дискредитації особи, соціальних груп, ідей тощо.
5. Велика брехня — улюблений прийом Й.Геббельса, який стверджував, що чим нахабніша й неправдоподібніша брехня, тим швидше у неї повірять. Головне — подати її максимально серйозно.
Приклад:
12 і 13 липня 2014 року, у розпал війни на Донбасі, на російському «Першому каналі» в ефір вийшов телесюжет про «розіп'ятого хлопчика». У ньому жінка розповідала, як на власні очі бачила страту маленького сина і дружини «ополченця» українськими військами на центральній площі Слов'янська. Події розказаної історії не мали жодного підтвердження, вся історія є повністю вигаданою.
6. Посилання на авторитетів, від імені яких поширюється вигідна маніпуляторові інформація (коментарі, думки, оцінні висловлювання) для схвалення чи засудження якихось фактів. До різновидів цього прийому належать посилання на анонімного авторитета (відомого науковця, письменника, політика і т. д.). Ім'я авторитету не повідомляється. При цьому, для більшої переконливості, можуть цитуватися документи, оцінки експертів, звіти свідків та інші матеріали.
Приклад:
«Вчені встановили…», «Лікарі рекомендують…», «Джерело з президентського оточення повідомляє…» тощо.
7. Відволікання уваги від головного на другорядне. Наприклад, подача суспільно важливої інформації серед незначної. У результаті цього розсіюється увага й губиться сенс/зміст попередньо сприйнятого, як це відбувається в політичних дебатах, які регулярно перериваються рекламою.
8. Контрастна подача інформації в медіаповідомленні за принципом «про себе — гарне, про інших — погане».
9. Прикриття універсальними (безпрограшними) поняттями, які мають позитивну реакцію в аудиторії, тих явищ, які насправді не мають нічого спільного з ними: демократія, свобода, законність, патріотизм, перемога, успіх, тема «зради/перемоги» тощо.
10. Своєчасна брехня. Повідомлення абсолютно брехливої, але надзвичайно очікуваної в даний момент (гарячої) інформації. Чим більше зміст повідомлення відповідає очікуванням аудиторії, тим ефективніший результат. Коли ж брехню буде викрито, гострота ситуації буде знята. Але так буває не завжди:
Приклад:
Відмова Кабінету Міністрів України на своєму засіданні 21 листопада від курсу на Євроінтеграцію призвела до мирної акції протесту студентів та громадських активістів і, в подальшому, до Революції Гідності.
11. Повторення однієї і тієї самої інформації, що, врешті-решт, осідає не лише в пам’яті, а й у несвідомому сприйнятті аудиторії.
12. Подача суперечливих одне одному повідомлень, швидка зміна повідомлень, швидкий темп подачі повідомлень, невідповідність заголовка повідомлення його змісту.
13. Використання стереотипів — спрощених, спримітизованих, схематичних образів, кліше, лозунгів тощо або ж, навпаки, специфічної, складної термінології (політичної, економічної, правової, фінансової тощо).
14. Затягування часу. Інформація оприлюднюється лише тоді, коли її вже неможливо приховати.
Приклад:
Аварія на ЧАЕС сталася 26 квітня 1986 року. Перше невелике повідомлення з’явилось у вечірньому випуску новин 28 квітня, як вимушена реакція на вимогу уряду Швеції. Офіційно оголосили про неї лише на 9-й день.
Гейткіпери | власники медіа; групи впливу/інтересів (стейкхолдери); політики (їхні політичні консультанти та PR-групи); редактори. |
Джерела інформації | об’єкт або суб’єкт, який надає інформацію. Являє собою матеріал, з якого отримані інформація або ідеї. |
Клікбейт | зазвичай, заголовок, який змушує користувача інтернету натиснути на нього; зневажливий термін, що описує вебконтент, метою якого є отримання доходу від онлайн-реклами, особливо на шкоду якості або точності інформації. |
Маніпуляція | техніка свідомого викривлення інформації заради формування певного погляду, ставлення до певної особи/явища. |
Маніпулятивний прийом | спосіб виконання певних дій та подання інформації в медіатекстах для досягнення маніпулятивного впливу на аудиторію/цільову аудиторію. |
Новини | оперативне інформаційне повідомлення, яке містить суспільно важливу та актуальну інформацію, що стосується певної сфери життя суспільства чи окремих його груп; це не просте відображення реальності, а соціально сконструйована, відредагована реальність. Авторами новин є журналісти, редактори, видавці та власники мас-медіа — всі ті учасники процесу обробки інформації, які стоять між подією та остаточним споживачем новин. |
«Порядок денний» | маніпулятивний прийом, який полягає в тому, що гейткіпери визначають, які новини і як подавати, тобто, формують порядок денний контенту. |
Фейк | підробка чи імітація новин, яку створено з ігноруванням редакційних норм, правил, процесів, прийнятих у медіа для забезпечення відповідності та перевіреності, та яка не витримує жодних, навіть поверхневих, перевірок на відповідність та реальність, але, незважаючи на це, має потужний вплив на свідомість великої кількості людей. |
Як маніпулюють у новинах:
За результатами дослідження інтернет-ресурсу «Телекритика» наповнення новин здійснюється таким чином: \(90\) відсотків новин, що входять до випуску, формуються за ознаками шести — «С» та одного — «Г».
Йдеться про Скандали, Сенсації, Страх, Секс, Смерть, Сміх та Гроші.
За результатами дослідження інтернет-ресурсу «Телекритика» наповнення новин здійснюється таким чином: \(90\) відсотків новин, що входять до випуску, формуються за ознаками шести — «С» та одного — «Г».
Йдеться про Скандали, Сенсації, Страх, Секс, Смерть, Сміх та Гроші.
З маніпуляціями тісно пов’язані «джинса», пропаганда, реклама, зв’язки з громадськістю, про які уже згадували в попередніх темах. У другій частині теми дізнаєшся про фейки та способи, як їх відрізнити від правдивої інформації.
Джерела:
Бакка Т.В., Марголіна Л.В., Мелещенко Т.В. «Громадянська освіта» 10 клас.
Васильків І.Д., Кравчук В.М., Сливка О.А., Танчин І.З., Тимошенко Ю.В., Хлипавка Л.М. «Громадянська освіта» 10 клас.
Вербицька П.В., Волошенюк О.В., Горленко Г.О., Кендзьор П.І., Козорог О.Г., Маркусь Н.І., Махун Л.П.,Педан-Слєпухіна О.Л., Ратушняк С.П., Ситник Е.В. «Громадянська освіта» 10 клас.
Гісем О.О., Мартинюк О.О. «Громадянська освіта» 10 клас.