Власники витягують з кишень мільйони і дотують свої телеканали. Не для того, щоб розважати читача й українське населення в сумні часи кризи та воєнних дій. Це робиться, аби в програмах мати можливість зробити потрібні їм повідомлення, використовувати як інструмент політичної пропаганди під час виборів.
| Медіапродукт | це конкретні види медіаповідомлення разом з їх носієм (наприклад, книги, газети, журнали, радіо- і телепередачі, кінофільми, анімаційні фільми, рекламні ролики). |
| Медіаринок | 1) сукупність суб’єктів, що реалізують економічні відносини з приводу обміну, перерозподілу, споживання медійного продукту; 2) район охоплення аудиторії засобами масової комунікації; зона реалізації медіапродукту, програм та розповсюдження реклами з допомогою мас-медіа; публічний простір, на якому медіа представляють ідеї і концепції, затребувані аудиторією. |
| Суспільне мовлення | один з різновидів суспільних послуг, що спеціалізується на забезпеченні своєї громади послугами радіо, телебачення та інших електронних медіа. Фінансується державою, але при цьому має редакційну свободу. |
| Цільова аудиторія | це група людей або великі групи людей, від думки, ставлення, поведінки, дій яких залежить вирішення нашого інтересу або проблем. |
Медіаринок
Поняття «медіаринок» часто включає в себе взаємодію медіа з аудиторією, суспільними інститутами (уряд, парламент, суди, антимонопольні органи, профспілки), що впливають на економічну діяльність медіа. Це публічний простір, на якому медіа представляють ідеї і концепції, затребувані аудиторією. У сучасних умовах медіа діють на здвоєному ринку товарів і послуг.
Перший ринок, на якому діють медіапідприємства — це ринок товарів. На ньому в якості товару виступає зміст — інформація, думки, розваги, об'єднані разом і поширювані в різних медіаформах, тобто в формі газети, журналу, книги, радіо- або телевізійної програми, кабельної послуги, кіно- або відеопродукції, та для різних за величиною аудиторій.
Другий ринок, на якому конкурують медіапідприємства, — це ринок послуг. В умовах ринкової економіки реклама виступає найважливішим джерелом фінансування. Рекламодавцям продається не площа в газеті чи секунди в телепрограмі, а, перш за все, доступ до цільової аудиторії.
Зверни увагу!
Сучасний медіаринок відіграє значну роль у вихованні поведінки та формуванні системи цінностей населення.
Медіавласники
Метою діяльності медіа в сучасному світі є вплив на формування як світогляду окремої людини, так і громадської думки суспільства вцілому (аудиторію). Саме тому важливо розуміти, хто і з якою метою подає ту чи іншу інформацію.
Зверни увагу!
Медіа, які належать різним власникам по-різному висвітлюють одну і ту ж подію.
Медіа відрізняються за формою власності та способом фінансування. Дізнайся, кому належать найбільш впливові медіа в Україні (2017).
Переглянь відео.
Працюючи з відео, склади схему «Які є медіа за формою власності та способом фінансування». Подумай, як це впливає на свободу слова.
Суспільне мовлення.
Може скластись враження, що незалежного, об’єктивного медіа не існує. Але це не так. Не всі медіа діють на ринку реклами. Присутність медіапідприємства на рекламному ринку — необов'язковий принцип діяльності. Частина медіа фінансується тільки за рахунок продажів змісту. Ще одна частина економічно спирається на спонсорську підтримку, наприклад, суспільне мовлення або некомерційні медіа.
Суспільне мовлення (синоніми: громадське мовлення, суспільно-правове мовлення) ― різновид телерадіомовлення, що служить суспільству (або громадськості), фінансується ним та підзвітне йому. Суспільне мовлення незалежне від політичного та ринкового тиску. Переважно на суспільному мовленні не розміщується комерційна реклама. На суспільному мовленні мають бути почуті всі голоси, громади, регіони.
Громадськість України довгі роки відстоювала можливість існування суспільного мовлення. Ситуація змінилася після Революції Гідності. \(2014\) року був прийнятий Закон України «Про Суспільне телебачення і радіомовлення України»:
Стаття 1. ...
2. Суспільне телебачення і радіомовлення України утворюється у формі акціонерного товариства «Національна суспільна телерадіокомпанія України» (далі — НСТУ), 100 відсотків акцій якого належить державі. НСТУ утворюється на базі Національної телекомпанії України, Національної радіокомпанії України, Державної телерадіокомпанії «Культура», обласних державних телерадіокомпаній, Державної телерадіомовної компанії «Крим», державних організацій «Київська державна регіональна телерадіокомпанія», «Севастопольська регіональна державна телерадіокомпанія», «Новгород-Сіверська регіональна державна телерадіокомпанія «Сіверська», «Криворізька регіональна державна телерадіокомпанія «Криворіжжя», що реорганізуються шляхом приєднання до Національної телекомпанії України.
До НСТУ приєднується акціонерне товариство «Укртелефільм», 100 відсотків акцій якого належать державі, що утворюється шляхом перетворення державного підприємства «Українська студія телевізійних фільмів «Укртелефільм».
Стаття 3. ...
2. Забороняється втручання державних органів та органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, а також недержавних організацій у діяльність НСТУ з метою встановлення цензури, попереднього контролю та незаконного впливу на зміст інформації, що поширюється Суспільним телебаченням і радіомовленням України.
Реєстрація Національної суспільної телерадіокомпанії України відбулася \(19.01.2017\) — що вважають днем появи в Україні першого суспільного мовника.
Створення суспільного мовлення ― одна із ключових реформ медійної галузі України.
Із відео дізнайся про особливості суспільного медіа.