За нормальних умов насичені вуглеводні — малоактивні речовини. Вони є досить стійкими до дії кислот, лугів, та окисників (не реагують з водними розчинами калій перманганату, гідроген пероксиду, брому).
Реакції за участю алканів
1. Реакція горіння (повного окиснення).
Усі алкани горять. При цьому утворюються вуглекислий газ і вода, та виділяється велика кількість тепла:
2. Реакції неповного окиснення.
Якщо кисню недостатньо, під час горіння утворюється карбон(\(II\)) оксид (чадний газ) або вуглець:
3. Реакції розкладу (дегідрування).
При сильному нагріванні без доступу кисню алкани розкладаються на вуглець і водень (або ненасичені вуглеводні і водень):
4. Реакції галогенування.
З фтором насичені вуглеводні реагують з вибухом, з хлором і бромом — при освітленні, або нагріванні, з йодом — не взаємодіють.
Під час взаємодії з хлором і бромом відбувається заміщення атомів Гідрогену в молекулі алкана на атоми галогену:
5. Реакції крекінгу.
При високих температурах відбувається розщеплення молекул алканів з розривом зв'язків між атомами Карбону. Цей процес називають крекінгом. Під час крекінгу алканів утворюються ненасичені сполуки і алкани з меншою кількістю атомів Карбону у ланцюгу:
6. Реакція ізомеризації.
Якщо у молекулах насичених вуглеводнів міститься від 4 і більше атомів Карбону, може відбуватися реакція ізомеризації: