1. Утворення металічного зв'язку

Усі метали мають подібні властивості: у них характерний металічний блиск, висока ковкість, гарна електропровідність і теплопровідність.

 

    

Алюміній                                           

 

  

Ці властивості металів обумовлені наявністю у них особливого виду хімічного зв'язку — металічного зв'язку.

 

Особливість атомів металічних елементів — невелике число електронів на зовнішньому рівні і порівняно великі радіуси. Тому атоми металічних елементів на відміну від атомів неметалічних елементів легко віддають зовнішні електрони і перетворюються на позитивні йони:

 

$\mathit{Me}-n\stackrel{\_}{e}\to {\mathit{Me}}^{n+}$.

 

Електрони, що відірвалися від атомів, переміщаються від одного йона до іншого. Сполучаючись з йонами, електрони тимчасово перетворюють їх на атоми:

 

Потім електрони знову відриваються і приєднуються до інших йонів і так далі.
Ці процеси відбуваються нескінченно, що можна виразити загальною схемою:

Між електронами і позитивними йонами виникає електростатична взаємодія. Негативні електрони утримують шари позитивних йонів.

 

Кристал металу можно уявити як велику кількість катіонів, занурених у «море» вільних електронів.

 

 

Завдяки вільним електронам метали добре проводять тепло і електричний струм, мають характерний блиск і ковкість.

Число зовнішніх електронів у атомів металічних елементів є різним. Воно дорівнює номеру групи Періодичної системи, в якій міститься металічний елемент. Так, у атомів лужних металів є один електрон, який здатний відриватися від атома, а в атомів Алюмінію таких електронів — три:

 

$K-\stackrel{\_}{e}\rightleftarrows K^{+}$;

 

$\mathrm{Al}-3\stackrel{\_}{e}\rightleftarrows {\mathrm{Al}}^{3+}$.

 

Металічний зв'язок є характерним для чистих металів і для сумішей різних металів — сплавів (бронза, сталь, чавун, латунь, тощо), якщо вони знаходяться у твердому або рідкому стані.

 

      

Сталь                                                

 

 Латунь