Валентні стани елементів та їхні ступені окиснення зв'язані між собою.
Ступінь окиснення — умовний заряд атома в сполуці, якщо вважати, що спільні електронні пари повністю змістилися до більш електронегативного атома.
Ступінь окиснення дорівнює числу електронів, зміщених від атома або до атома.
Якщо зміщення електронів відбувається до атома, то його ступінь окиснення є негативним.
Зверни увагу!
У простих речовинах зміщення електронів не відбувається, і ступінь окиснення атомів дорівнює \(0\).
Значення ступеня окиснення вказують над знаком хімічного елемента (якщо ступінь окиснення елемента дорівнює \(+1\) або \(–1\), число \(1\), як правило, не записують, а вказують лише знак, наприклад):
, , .
Зверни увагу!
У складних речовинах ступінь окиснення атомів металу завжди позитивний.
Максимальне значення ступеня окиснення металічного елемента головної підгрупи можна визначити за номером групи, в якій елемент міститься у періодичній таблиці. Воно дорівнює числу валентних електронів в атомі.
Металічні елементи головних підгруп у сполуках, як правило, виявляють постійний ступінь окиснення. У металічних елементів \(IA\) групи вона дорівнює \(+1\):
, .
У металічних елементів \(IIA\) групи ступінь окиснення завжди дорівнює \(+2\):
, .
Ступінь окиснення Алюмінію — \(+3\):
.
Металічні елементи побічних підгруп виявляють змінні ступені окиснення:
, .
Зверни увагу!
Атоми неметалічних елементів мають як позитивні, так і негативні ступені окиснення.
У Флуорі, найбільш електронегативному з неметалічних елементів, ступінь окиснення постійна і дорівнює \(-1\):
, .
Оксиген майже завжди має ступінь окиснення \(-2\):
, .
Винятки — оксиген фторид і пероксиди:
, .
У більшості сполук ступінь окиснення Гідрогену \(+1\), але у сполуках з металічними елементами вона дорівнює \(-1\):
, , , .
У атомів інших неметалічних елементів максимальне значення ступеня окиснення дорівнює номеру групи:
, , .
Мінімальне значення ступеня окиснення неметалічного елемента можна визначити, якщо від номера групи відняти \(8\). Воно визначається числом електронів, які потрібні атому до завершення зовнішнього електронного шару:
, , .