Запити є одним з основних інструментів опрацювання даних у базах даних. Запити можуть забезпечувати пошук даних, що відповідають певним критеріям, як під час фільтрування, так і під час виконання операцій над даними, та збереження результатів пошуку .
Основними операціями, які може здійснити користувач із використанням запитів, є:
Основними операціями, які може здійснити користувач із використанням запитів, є:
- створення нових таблиць на основі аналізу даних у вже існуючих таблицях бази даних;
- обчислення узагальнюючих даних (суми, максимального чи мінімального значення тощо) для заданих полів;
- знаходження значень інших властивостей шляхом виконання операцій над даними з полів однієї або кількох таблиць (запитів);
- внесення змінень у вже існуючі таблиці (оновлення даних, уставлення і видалення записів тощо)
Залежно від призначення запити поділяють на:
запити на вибірку даних — запити, з використанням яких на основі існуючих таблиць створюється таблиця з даними, які відповідають певним умовам;
перехресні запити — запити, у яких на першому етапі здійснюється узагальнення даних (знаходиться сума, середнє, максимальне значення тощо), а на другому — групування цих даних за двома наборами даних, один з яких визначає заголовки стовпців таблиці, а другий — заголовки рядків;
запити на внесення змін — запити, використовуючи які користувач може змінювати значення в полях певних записів, створювати нові записи або видаляти існуючі записи тощо;
запити на вибірку даних — запити, з використанням яких на основі існуючих таблиць створюється таблиця з даними, які відповідають певним умовам;
перехресні запити — запити, у яких на першому етапі здійснюється узагальнення даних (знаходиться сума, середнє, максимальне значення тощо), а на другому — групування цих даних за двома наборами даних, один з яких визначає заголовки стовпців таблиці, а другий — заголовки рядків;
запити на внесення змін — запити, використовуючи які користувач може змінювати значення в полях певних записів, створювати нові записи або видаляти існуючі записи тощо;
запити з параметрами — запити, після запуску на виконання яких користувач має ввести значення певних властивостей (параметрів), за якими буде здійснено опрацювання даних.
Установлення умов відбору даних у вибраних полях запиту здійснюється в поданні Конструктор. Тому якщо планується виводити в таблицю не всі дані з вибраних полів, то на сьомому кроці наведеного алгоритму варто обрати другий варіант — перейти до зміни макета запиту, і новий запит відкриється в поданні Конструктор
У цьому поданні у верхній частині робочого поля розміщено список імен полів таблиці, на основі якої було створено запит. У нижній частині робочого поля вікна запиту розміщено таблицю конструктора.
У цьому поданні у верхній частині робочого поля розміщено список імен полів таблиці, на основі якої було створено запит. У нижній частині робочого поля вікна запиту розміщено таблицю конструктора.
Вона містить такі рядки:
Поле, у якому відображаються імена обраних полів;
Таблиця, у якому відображається ім’я таблиці, до складу якої входить відповідне поле;
Сортування, у якому може задаватися вид сортування, що буде застосований до записів даного поля в таблиці запиту;
Відображення, який містить прапорець, установлена позначка якого свідчить про те, що дане поле буде відображатися в запиті;
Критерії, який може містити вираз-умову для вибірки даних з відповідного поля або — для запису ще одного виразу, який є частиною складеної умови і який поєднується з виразом у рядку Критерії логічною операцією АБО (диз’юнкція).
Якщо в одному й тому самому рядку Критерії та або записано вирази для кількох стовпців (полів), то вони об’єднуються в один вираз логічною операцією І (кон’юнкція).
Поле, у якому відображаються імена обраних полів;
Таблиця, у якому відображається ім’я таблиці, до складу якої входить відповідне поле;
Сортування, у якому може задаватися вид сортування, що буде застосований до записів даного поля в таблиці запиту;
Відображення, який містить прапорець, установлена позначка якого свідчить про те, що дане поле буде відображатися в запиті;
Критерії, який може містити вираз-умову для вибірки даних з відповідного поля або — для запису ще одного виразу, який є частиною складеної умови і який поєднується з виразом у рядку Критерії логічною операцією АБО (диз’юнкція).
Якщо в одному й тому самому рядку Критерії та або записано вирази для кількох стовпців (полів), то вони об’єднуються в один вираз логічною операцією І (кон’юнкція).
У запитах для запису умов відбору даних або для виконання дій над даними використовують вирази . Вираз в Access схожий на формулу в Excel.
Вирази можуть містити:
- ідентифікатори — імена полів таблиць та елементів керування;
- оператори — послідовність символів для позначення операцій (розрізняють оператори: арифметичні, порівняння, логічні, об’єднання, специфічні;
- функції — аналогічні за призначенням і використанням функціям в Excel, однак в Access трохи інший набір функцій і вони згруповані за іншими категоріями;
- константи — незмінні значення, наприклад фрагмент тексту або число;
- круглі дужки — для встановлення пріоритету операцій у виразі.
У процесі створення виразів слід дотримуватися таких правил:
- імена полів та інші ідентифікатори записують у квадратних дужках;
- під час посилання на поле певної таблиці використовують знак оклику, наприклад вираз [Товари]![Код товару] містить посилання на поле Код товару таблиці Товари;
- текст записується в лапках " ".
Джерела:
Інформатика (рівень стандарту) : підруч. для 10-го (11-го) кл. закл. заг. серед, освіти / Й.Я. Ривкінд [та ін.]. — Київ : Генеза, 2018. — 144 с. : іл.
Морзе Н. В. Інформатика (рівень стандарту): підруч. для 10 (11) кл. закладів загальної середньої освіти / Н. В. Морзе, О. В. Барна. — К.: УОВЦ «Оріон», 2019. — 240 с.: іл.
https://testinform.in.ua/category/10-11-klas/10-11kl-tema2/
http://it-science.com.ua/article.php?id=12&table=school9_11
http://it-science.com.ua/article.php?id=12&table=school9_11