Теорія:

Якщо людина отримала повідомлення про певний об'єкт, кажуть, що вона проінформована. Тобто відомості є наслідком аналізу повідомлень чи результатів спостережень, які отримала людина.
Але, якщо люди отримали однакові повідомлення, то їхні висновки не завжди однакові. Наприклад, скуштувавши яблуко, діти можуть отримати різні враження. Одним глядачам фільм може сподобатися, а іншим — зовсім ні. Одним учням достатньо один раз прочитати параграф у підручнику, а іншим потрібні додаткові пояснення вчителя.
 
інформація.png
Інформація — це результат сприйняття й опрацювання повідомлень, які людина отримала від інших людей чи результатів спостережень за навколишнім світом, що також залежить від особливостей самої людини, її життєвого досвіду, бази знань, кмітливості тощо.
Інформація залежить також і від роботи органів чуттів людини. Часто люди неоднаково можуть сприйняти кольори, звуки, смак страви, запах тощо.Тому сприйняття і тлумачення повідомлень залежить від знань та попереднього досвіду людини.
Відомості, які не використовуються, стають шумом.
Наприклад, сигнал дзвінка на урок для учнів є інформацією про те, що наступний урок вже розпочався, а для людей, які йшли біля школи та почули дзвінок, він нічого не означає, тому є шумом.
Розглянемо ще повідомлення, які вважаються шумом:
  • підручник з математики для дітей України китайською мовою;
  • неправильно розв'язаний приклад;
  • застаріла інформація;
  • речення, що записано за допомогою незнайомих знаків.
Вирішити, яке повідомлення несе інформацію, а яке шум, неможливо без урахування того, яка саме людина сприймає інформацію.
Якщо ви отримали повідомлення, частина якого є зайвою, тобто ви не можете нею скористатися для вирішення певної проблеми, кажуть, що таке повідомлення має інформаційну надлишковість. Наприклад, повідомлення про те, що завдання на побудову бісектриси кута містяться в підручнику з математики, який вийшов у \(2012\) році у видавництві «Ранок» накладом \(10000\) примірників, для вас є надлишковою інформацією, тобто шумом.