Теорія:

Персональний комп'ютер в базовій комплектації включає в себе системний блок, пристрої введення та пристрої виведення.

5c6d74b6c28fb004071565.jpg
Пристрої введення призначені для введення даних у комп’ютер.
Основними пристроями введення інформації є:
  • клавіатура, яку використовують для введення символів і команд;
Без названия (19).jpg
  • мишка, за допомогою якої можна вибрати команди, малювати і виконувати інші завдання.
a1e3c4df4f2366e237911ec2c75611aa_large.jpg
  • для введення текстової і графічної інформації також застосовується електронно-оптичний сканер
Без названия (17).jpg
  • для введення звукової інформації — мікрофон,
Без названия (21).jpg
 
Замість мишки можна використовувати:
  • тачпад, який зазвичай використовують в портативних комп'ютерах;
  • трекбол, який використовують як окремий пристрій;
  • джойстик, який використовують для ігор;
  • стилус, який використовують для планшетів.
Без названия (22).jpg Без названия (23).jpg Без названия (24).jpg images (22).jpg
Пристрої виведення — це пристрої, за допомогою яких інформація, яка використовується в комп'ютерах, виводиться в формі, зрозумілою людині.
 Основним пристроєм виведення інформації є монітор.
Без названия (25).jpg 
Моноблок — тип техніки, що поєднує кілька пристроїв в одному корпусі, застосовується для зменшення займаної обладнанням площі, спрощення збірки кінцевим користувачем, надання естетичного вигляду.
Без названия.jfif
 
Друкування на невеликих аркушах паперу текстів, малюнків і креслень виконується за допомогою принтера. Креслення на великих аркушах — за допомогою плоттера. Для виведення звуку використовують звукові колонки та навушники.
Пристрої вводу/виводу — це пристрої, які можуть бути використані як для введення, так і для виведення інформації.
Найпоширеніші з них:
  • сенсорний екран, працює за принципом монітора, але вибрати потрібну опцію можна за допомогою пальця;
  • навушники з мікрофоном;
  • відеокамера, з якою інформацію не тільки можна передати комп'ютеру, але й, оброблену, можна записати на диск;
  • модем, який використовують для обміну даними між комп'ютерами.
Пристрої опрацювання даних.
Опрацювання даних у комп'ютері виконується з використанням процесора.  Він є пристроєм, що забезпечує виконання комп'ютерних програм. Швидкість роботи комп'ютера в більшості випадків визначається швидкістю опрацювання даних процесором.
 
Без названия (26).jpg
 
Пам’ять комп’ютера, призначена для зберігання даних і програм, поділяють на внутрішню та зовнішню. Деякі пристрої зберігання даних, пристрої запису й зчитування даних, записаних на зовнішніх носіях, розміщені всередині системного блока. До таких належать: пристрої внутрішньої пам’яті, накопичувач на жорстких магнітних дисках, пристрій для роботи з оптичними дисками (дисковод).
 
Магнітні й оптичні диски, флеш-накопичувачі належать до носіїв тривалого зберігання даних. Їх також називають — зовнішня пам’ять.
 
Без названия (27).jpg

Жорсткий магнітний диск (або вінчестер), як правило, використовують для зберігання різних даних: текстів, числових  даних, зображень, музичних композицій, фільмів, ігор тощо.
 
Без названия (28).jpg

Флеш-накопичувачі й компакт-диски (оптичні диски) також використовують для зберігання даних. Часто за допомогою цих пристроїв люди переносять дані з одного комп’ютера на інший.
 
Без названия (29).jpg
Сучасні карти пам’яті можна застосовувати не лише для комп’ютерів, а й для інших пристроїв, наприклад, для фотокамер чи мобільних телефонів.