Метод поділу складної задачі на підзадачі
Метод поділу на підзадачі (покрокової деталізації) полягає в тому, що при розробці алгоритму розв’язування складної задачі спочатку визначають ключові блоки, тобто розробляють стратегію розв’язування задачі (що зробити?).
Після цього розробляють алгоритми реалізації намічених ключових блоків (як зробити?).
Після цього розробляють алгоритми реалізації намічених ключових блоків (як зробити?).
Алгоритм розв’язування кожної підзадачі можна оформити як функцію.
Функція — окремий іменований блок програмного коду.
Функції, призначені для виконання конкретних завдань, називають функціями користувача.
Функції користувача використовуються за потреби багаторазового виконання однієї й тієї ж послідовності дій та для покращення структури програмного коду. В добре структурованій програмі легше знаходити і виправляти помилки.
Які види функцій ми використовуємо при написанні програм?
Функції реалізують алгоритми розв’язування підзадач складної задачі. Їх можна порівняти з невеликими програмами, що вбудовані в основну програму.
Python надає у використання вбудовані функції, на зразок len(), print(), input() тощо, тобто функції, які описані в модулях і библиотеках мови Python.
При описі класів ми описували методи класів — функції, що призначені для змінювання властивостей об’єктів — екземплярів цих класів. Для виклику методу класа слід указати назву об’єкта, для якого викликається метод: об’єкт.<_метод>([значення параметрів]).
Програмуючи графічний інтерфейс, ми створюємо обробники подій для віджетів – функції, які виконуються при настанні подій з цими віджетами. Функції-обробники подій пов’язуються з об’єктом або через значення атрибуту command в списку параметрів при створенні об’єкта, або за допомогою методу bind().
Правила створення і виклику функцій у Python
Функція складається з трьох частин: імені, параметрів і тіла.
Опис функції:
def ім’я_функції(<перелік параметрів>):
тіло функції
Опис функції:
def ім’я_функції(<перелік параметрів>):
тіло функції
Тіло функції являє собою послідовність операторів, які будуть виконані після викликання функції.
Правила опису функцій у Python.
• Блок функції починається з ключового слова def, після якого пишуть назву функції й круглі дужки ().
• Усередині дужок пишуть формальні параметри — імена змінних, які отримують значення під час виклику функції. Якщо функції не треба передавати значення, необхідно записати порожні дужки.
• Після дужок ставиться двокрапка і з нового рядка з відступом записуються оператори тіла функції.
• Блок функції починається з ключового слова def, після якого пишуть назву функції й круглі дужки ().
• Усередині дужок пишуть формальні параметри — імена змінних, які отримують значення під час виклику функції. Якщо функції не треба передавати значення, необхідно записати порожні дужки.
• Після дужок ставиться двокрапка і з нового рядка з відступом записуються оператори тіла функції.
Після того як функцію створено, її можна викликати з іншої функції або безпосередньо з оболонки Python.
Щоб викликати функцію, потрібно:
1) ввести ім’я функції й додати дужки;
2) у дужках перелічити аргументи функції — значення, які треба присвоїти формальним параметрам.
1) ввести ім’я функції й додати дужки;
2) у дужках перелічити аргументи функції — значення, які треба присвоїти формальним параметрам.
Під час виклику відбувається виконання команд тіла функції.
Зверни увагу!
Опис функції має міститися вище від виклику функції.
Створимо і викличемо функцію, яка виводить у консоль квадрат числа.
Приклад:
Джерела:
Інформатика : підруч. для 6 кл. закл. загал. серед. освіти / [О. О. Бондаренко, В. В. Ластовецький, О. П. Пилипчук, Є. А. Шестопалов]. — Харків : Вид-во «Ранок», 2019