Властивості растрових зображень
Розмір — ширина та висота. Вимірюється в пікселях, сантиметрах, дюймах.
Розміри растрового зображення визначає кількість пікселів по горизонталі й вертикалі. Від кількості пікселів залежить якість зображення, адже чим пікселів більше, тим більше окремих деталей за їх допомогою можна зобразити. Типові розміри екрана монітора в пікселях такі: 800 ・ 600, 1024 ・ 768, 1240 ・ 1024 і більше. Цифрове фото може мати розміри 2048 ・1536, 4320 ・ 3240 пікселів тощо Надруковане зображення повинно бути якісним, а отже, пікселі — якомога меншими за розмірами.
Величину, що показує, скільки пікселів розміщується на одиниці довжини зображення, називають його роздільною здатністю.
Приклад:
Зображення, яке становить 2048 пікселів в ширину і 1536 пікселів у висоту, має в цілому 2048 * 1536 = 3145728 пікселів або 3,1 мегапікселя. Можна посилатися на нього як 2048 *1536 або 3,1 — мегапіксельне зображення.
Зверни увагу!
Щоб перевести пікселі в мегапікселі треба число поділити на 1000000 та округлити його до десятих.
У комп'ютерній графіці з поняттям можливостей графіки маємо багато плутанини, бо доводиться мати справу відразу з декількома властивостями різних об'єктів.
Наприклад, потрібно чітко розрізняти роздільну здатність екрану, друкувального пристрою і власне зображення.
Усі ці поняття відносяться до різних об'єктів. Один з одним вони ніяк не пов'язані доти, поки не потрібно буде дізнатися, який фізичний розмір матиме картинка на екрані монітора, відбиток на папері або файл на жорсткому диску.
Роздільна здатність екрану — властивість комп'ютерної системи (залежить від монітора, відео карти, налаштувань операційної системи), що визначає розмір зображення у пікселях (екранних точках) на екрані монітора.
Приклад:
Монітор із роздільною здатністю 640 x 480 пікселів відображає 640 пікселів у ширину та 480 пікселів у висоту.
Роздільна здатність принтера — властивість принтера, що виражає кількість окремих точок, які можна надрукувати на ділянці одиничної довжини.
Її вимірюють у кількості точок на один дюйм.
Роздільна здатність зображення — властивість самого зображення.
Її також вимірюють у точках на дюйм (dpi) і задають при створенні зображення у середовищі графічного редактора або за допомогою сканера.
Для перегляду зображення на екрані досить, щоб воно мало дозвіл 72 dpi, а для друку на принтері — не менше ніж 300 dpi. Значення величини зберігають у файлі зображення.
Фізичний розмір і роздільна здатність зображення нерозривно пов'язані один з одним.
При зміні роздільної здатності автоматично змінюється фізичний розмір.
Фізичний розмір зображення визначає розмір малюнка по вертикалі (висота) і горизонталі (ширина).
Зверни увагу!
Для того, щоб дізнатися розмір зображення, що виводиться на друк, використовується наступна формула: де x - довжина сторони фото, 2.54 - кількість сантиметрів в одному дюймі, p - піксельний розмір сторони.
Приклад:
Нам потрібно роздрукувати фотографію з роздільною здатністю 2560 x 1440. Дозвіл друкувального пристрою - 300 dpi. Скористаємося формулою, щоб визначити розміри плоского носія, на який буде роздруковано дане зображення.
X = (2.54 * 2560) / 300 = 21 сантиметр завширшки;
X = (2.54 * 1440) / 300 = 12 сантиметрів в довжину.
Таким чином, розмір фотопаперу, що вимагається для роздруківки даного зображення, повинен мати розміри 21 x 12 см.
X = (2.54 * 1440) / 300 = 12 сантиметрів в довжину.
Таким чином, розмір фотопаперу, що вимагається для роздруківки даного зображення, повинен мати розміри 21 x 12 см.
Глибина кольору — кількість бітів, що використовується для кодування кольору одного пікселя. Вимірюється в бітах на піксель (bpp).
Властивості векторних зображень
Лінія є елементарним об’єктом, якому притаманні певні властивості: форма, товщина, колір, тощо.
Будь який об’єкт (прямокутник, еліпс, текст і навіть пряма лінія) сприймається як криві лінії. Векторні об’єкти завжди мають шлях, що визначає їх форму. Якщо шлях є замкненим, тобто кінцева точка співпадає з початковою, об’єкт має внутрішню ділянку, яка може бути заповненою кольором або іншими об’єктами. Шлях являє собою маршрут, що з’єднує початкову та кінцеву точку. Всі шляхи містять дві компоненти: сегменти та вузли.
Сегмент — окрема частина шляху, може бути як прямою, так і кривою лінією.
Вузол — початкова або кінцева точка сегмента.
Під час формування векторного зображення можна використовувати не суцільні кольори, а градієнти — плавні переходи від одного кольору до іншого.
Сегмент — окрема частина шляху, може бути як прямою, так і кривою лінією.
Вузол — початкова або кінцева точка сегмента.
Під час формування векторного зображення можна використовувати не суцільні кольори, а градієнти — плавні переходи від одного кольору до іншого.
Основні властивості векторного графічного об’єкта:
- тип об’єкта (коло, крива, прямокутник тощо):
- параметри, що визначають розміри і розташування;
- тип, колір і товщина ліній контуру об’єкта;
- стиль і колір заповнення внутрішньої області об’єкта.
