Вкладення розгалужень
Якщо після перевірки деякої умови для прийняття рішення потрібно знову перевіряти умову, утворюються вкладені розгалуження. У програмі при цьому в одній або й обох гілках команди розгалуження записують нові команди розгалуження.Вкладені розгалуження — це фрагмент алгоритму, у якому одне розгалуження міститься всередині іншого розгалуження.
Задача 1. Складемо програму, яка б за уведеним цілим числом виводила слово «рік» у правильному відмінку (рис.1).
Рис.1
Проаналізувавши форми слова «рік», помічаємо, що форма слова залежить від останньої цифри числа. Проте значення від 11 до 14 слід опрацювати окремо (рис.2).
Проаналізувавши форми слова «рік», помічаємо, що форма слова залежить від останньої цифри числа. Проте значення від 11 до 14 слід опрацювати окремо (рис.2).
Рис.2
Цей алгоритм містить вкладені розгалуження. Складемо програму:
K = int(input())
if K%10 == 0 or K%10>4 or K >= 11 and K <= 14:
K = int(input())
if K%10 == 0 or K%10>4 or K >= 11 and K <= 14:
print('років')
else:
if K%10 == 1: print('рік')
else: print('роки')
else:
if K%10 == 1: print('рік')
else: print('роки')
Задача 2. Обчислити значення змінної у, якщо
Блок-схема алгоритму розв’язування задачі
Програма:
x = float(input(‘Уведіть значення x: ’))
if x <= 2:
y = 2*x – 3
else:
y = 3*x – 2
print(‘Значення змінної у: ’, y)
if x <= 2:
y = 2*x – 3
else:
y = 3*x – 2
print(‘Значення змінної у: ’, y)
Задача 3 .Дано три числа a, b, c. Змінній m присвоїти значення найбільшого з трьох чисел.
Зверни увагу!
В алгоритмі розв'язування задачі послідовно використовуються розгалуження в повній і неповній формі.
Програма:
a = int(input ('a=?'))
b = int(input ('b=?'))
c = int(input ('c=?'))
b = int(input ('b=?'))
c = int(input ('c=?'))
if a>b:
m = a
else:
m = b
if m<c:
m = c
print ('найбільше значення дорівнює ', m)
Множинне присвоювання в Python
У мові Python можна присвоїти значення кільком змінним в одному операторі .
Приклад:
Присвоїмо змінній а значення 33, змінній b — значення 'корови':
a, b = 33, 'корови'
Поміняємо місцями значення змінних a і b:
a = 3
b = 5
a, b = b, a
print(a, b) # Буде надруковано 5 3
a, b = 33, 'корови'
Поміняємо місцями значення змінних a і b:
a = 3
b = 5
a, b = b, a
print(a, b) # Буде надруковано 5 3
Задача 4. Дано три числа a, b, c. Упорядкувати числа за незменшенням (a<=b<=c).
Алгоритм:
1. для упорядкування чисел а і b за незменшенням потрібно перевірити умову а>b. якщо умова виконується, здійснюється обмін значеннями між комірками а і b.
2. перевірити умову b>c. якщо умова виконується, здійснюється обмін значеннями між комірками b і c.
3. після упорядкування значень b і c може виникнути ситуація, наведена на малюнку — значення a і b знов виявились невпорядкованими. Тому повторюємо оператор if, який перевіряє умову a>b.
Розглянь схему упорядкування на прикладі, наведеному на малюнку.
Програма:
a = int(input ('a=?'))
b = int(input ('b=?'))
c = int(input ('c=?'))
b = int(input ('b=?'))
c = int(input ('c=?'))
if a>b:
a, b = b, c
if b>c:
b, c = c, b
if a>b:
a, b = b, c
print ('a=', a, 'b=', b, 'c=', c)
Задача 5. Скласти програму для визначення за номером у (у>0) деякого року номера його сторіччя С. З клавіатури вводиться ціле число — номер року; виводиться ціле число — номер століття.
Зверни увагу!
Необхідно врахувати, що, наприклад, початком ХХ сторіччя був 1901, а не 1900 рік. Тому, якщо y %100==0, то C=y //100, інакше C=y //100 +1.
Програма:
y = int(input('Введіть значення y: '))
if y %100==0:
c=y //100
else:
c=y //100 + 1
print ('Це ', c, ' століття')